Урожаї екзотичних фруктів родина Олега та Любові Тихих з містечка Підгайці на Тернопільщині збирає цілий рік. Господарі вирощують 20 сортів лимонів, шість сортів мандаринів, п’ять — апельсинів, два — граната, чотири види інжиру. Поки цвіте кавове дерево — на банановому дозрівають банани; поки покрите цвітом суничне деревце — плодоносить духмяний перець. Не купують ні лаврового листя, ні ананасів — вирощують вдома. Мають також дивної краси деревця фруктів, про які пересічна людина й не чула: японську мураю, кінкан (кумкват). Усі рослини ростуть… у вазонах.
У двоповерховому будинку господарів — тропічний рай. Куди не глянь (на підвіконнях, стільцях, підлозі) — горщики з невеликими деревцями. В оселі розливається витончений фруктовий аромат — і дихається легко. Тендітні гілочки, які рясніють плодами, аж гнуться додолу. Онук Юрасик щодня підбігає до деревця інжиру, заглядає між листя — дочекатися не може, коли плоди достигнуть.
— Інжир — найулюбленіші ласощі онука, — усміхається Олег Тихий. — З-поміж усієї нашої екзотики в нього — найсолодші плоди.
— Усе почалося з малесенького саджанця лимона, — веде далі пан Олег. — У 2000 році, якраз навесні, у Львові на ринку купив я пагін сорту пандероза (лимон, схрещений з грейпфрутом). Посадив у горщику, леліяв як дитину. За кілька місяців дивлюсь: розрослося деревце, забуяло лискучими листочками. Не минуло й року, як зацвіло. Звичайний лимон цвіте поодинокими квітками, а цей — купками. Залишив, може, 15 листочків, всі інші довелося відщипнути. Навіщо? Щоб дерево мало силу «прогодувати» плоди, а не віддавати свої соки листю. Через рік достиг величезний лимон. Зважили — 600 грамів. Смакували всією родиною.
— Потім побачили в Інтернеті фото: сім’я з Полтавщини стоїть біля мандаринового дерева, яке виростила вдома, — продовжує пані Люба. — Ми приємно здивувалися: дерево було обліплене плодами, — може, зі 150 мандаринок. «Заплодоносив у нас лимон — заплодоносить і мандарин», — сказав чоловік. Придбали у полтавців саджанець, посадили, а через два роки вже мандариновий урожай збирали. Мандарини, апельсини, банани, на відміну від лимона, плодоносять на третій рік після висаджування. Скуштували: куди тим мандаринам з базару! У нас вони солодкі, пахучі, підживлені «органікою». Ми так захопилися вирощуванням екзотичних плодових рослин, що саджанці почали замовляти по всьому світу: в Інтернеті, друзі та знайомі привозили з Китаю, Грузії, Греції, Італії, Іспанії, Португалії, навіть з Африки.
Господар показує деревце, обліплене оранжевими плодами (їх, може, 50 чи більше). Плоди схожі на апельсини, тільки овальної форми. Що це? Виявляється, кумкват. Їдять його зі шкіркою. Відкусила: шкірка солодка, а м’якоть — кисло-солодка.
— А це що? — показую на деревце з невеличкими червоними кульками.
— Японська мурая, — пояснює господар, побачивши мій подив. — Фрукт японських імператорів. Вічнозелене дерево. В Японії дуже популярне. Цвісти може до півроку.
— Як вдається за усім цим рослинним царством доглядати, адже деревця теплолюбні і дуже делікатні? — цікавлюся.
— Інжир та гранат невибагливі. Влітку інжиру добре біля південного вікна. Плодоносить дуже швидко і двічі на рік. Коли на зиму скидає листя, вазон відносимо в гараж. Гранат цвіте до пізньої осені. Коли на зиму скидає листя, вазон тримаємо в підвалі. Щовесни пересаджую і ставлю вазон на підвіконня. Землю обтрушую до корінців і насипаю свіжої, бо за рік рослина витягує із землі майже всі поживні речовини. Якщо восени гранати не встигли дозріти, плодів не зриваю. Здивуєтесь: зелені плоди граната зиму перезимують на дереві, а навесні… дозріють. З одного деревця збираю до 25 дрібних і майже десять великих плодів. Лимон з травня по жовтень може і надворі стояти. Бананова пальма теж любить багато світла. Подарувала нашій родині вже з півсотні бананів.
Сусіди приходять — очі розбігаються. Краса та й годі! Справжній цитрусово-тропічний едем! Часом жартома питають: «Коли до вас на дегустацію фруктів приходити?». «Коли б не завітали, завжди щось солоденьке на кімнатних деревах знайдеться», — кажуть.
Слухаю Олега Тихого, господаря, і мимоволі ловлю себе на думці: звідки він так добре знає способи вирощування, догляду та розмноження екзотичних дерев?! За 19 років жодне не всохло, — усі віддячують плодами. До того ж на обійсті господар має розкішний сад, в якому лише сто сортів винограду та 20 сортів яблук. Досвідчений пасічник. Виявляється, Олег Тихий — випускник Львівського лісотехнічного інституту (нині — університет), дружина пані Люба — колишній учитель біології.
Разом із батьками за фантастичним кімнатним тропічним садом доглядають три доньки: Христина, Ольга та Ірина. А найголовнішим помічником, експертом та дегустатором запашних фруктів, звичайно ж, є малий Юрасик.
