Головна Новини “Нічого не маю проти водія” – аварія на Бережанщині увірвалася горем у...

“Нічого не маю проти водія” – аварія на Бережанщині увірвалася горем у чотири родини в Козові

У ніч на 24 жовтня поблизу села Шибалин Бережанської громади сталася смертельна аварія — водій автомобіля «Mitsubishi Galant» не впорався з керуванням і злетів у кювет. Транспортний засіб перекинувся і врізався в електроопору. В автомобілі була компанія друзів із Козови. За кермом — 30-річний Тарас Голубков. Разом із ним їхали до Бережан його дівчина Ірина Боднар, друг Іван Шептак та двоюрідна сестра Ірини Настя Вітрова.

22-річна Ірина та 30-річний Іван загинули, Настя отримала серйозні травми. Тарас постраждав найменше. Поліція встановила, що на момент аварії він перебував у стані алкогольного сп’яніння. Проти чоловіка порушили провадження за ч. 4 ст. 286-1 (керування транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння, якщо вони спричинили загибель кількох осіб). Санкція статті передбачає покарання від 7 до 12 років позбавлення волі.

Страшні наслідки аварії увірвалися горем у чотири родини, шокували мешканців Козови.

25 жовтня провели в останню путь Ірину та Івана. На похорон прийшли багато людей. У Козові розповідають, що Ірина й Тарас тривалий час зустрічалися, думали про весілля, але все обірвалося в одну мить… Дівчина навчалася на другому курсі магістратури факультету педагогіки і психології у Тернопільському національному педагогічному університеті ім. В. Гнатюка.

«Була веселою та світлою, доброю та щирою людиною. Скорбота переповнює від необхідності писати слово «була». Життєрадісна, енергійна, чуйна, мала чудове почуття гумору і випромінювала позитив. Незважаючи ні на що, завжди приходила на допомогу. У цей важкий час висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям, однокурсникам, викладачам та усім, хто знав Ірину. Нехай світла пам’ять про неї назавжди залишиться в серцях близьких та знайомих, а Бог подарує їй вічне життя та спокій», — висловили співчуття на сторінці університету в соцмережі.

Іван Шептак, який теж загинув в ДТП, був працівником Козівського сектора УДМС у Тернопільській області.

«Найкращий син, вірний друг, відповідальний колега відійшов у вічність раптово, залишивши у душах близьких непоправний біль втрати», — написали в соцмережі його співробітники з міграційної служби.

«НОВА…» поспілкувалася з батьками загиблих. Їхні серця сповнюють біль і туга за дітьми. Наразі їм достеменно не повідомили, яка причина аварії.

— Нічого не маю проти водія, що вирішить суд, те й буде. Мусить бути слідство, суд, бо це страшна аварія, — зазначив батько загиблого Івана Богдан Шептак. — Слідчий телефонував, мають нас допитати. Із водієм ми не спілкувались. Не знаємо, чи він і далі в СІЗО. Бачились з його рідними. Перепрошують. Нема що дорікати, бо це біда для нас усіх… Іван дружив із Тарасом. Знаю водія як нормального, не бачив його п’яним. Зрозуміло, що ніхто не хотів, щоб таке сталося. Він не взяв ножа і не ганявся за моїм сином, щоб убити, це інше, ненавмисно… Не знаю, куди вони прямували того вечора. Наш Іван був дорослий, тож ми не контролювали кожен його крок. Був відповідальний, не зв’язувався з сумнівними компаніями. Майже не вживав спиртного, хіба десь трошки на свята. У міграційній службі пропрацював чотири роки. З Тарасом вони разом ходили до школи.

Тієї ночі я був на роботі. Зателефонували мені і сказали, що сталася аварія. Все кинув і поїхав… Рятувальники тоді діставали Ірину з уламків авто. Точно не знаю, де хто сидів. Вочевидь, загибла була біля водія, мій син — за нею на задньому сидінні, поруч із ним — інша дівчина. Авто розвернуло, вдарило об металеву опору, зламало, вирвало… Найбільший удар припав на мого сина та Ірину. Думаю, що причина непоправного — висока швидкість або щось могло статись із автомобілем. Чекаємо на висновки слідства. Інших транспортних засобів на дорозі в той час не було. Там гарна відремонтована дорога. Їх просто понесло… Прикро, що так сталося…

— Не тримаю гніву на Тараса. Донька зустрічалася з ним. Про весілля поки що не говорили. Донька моєї сестри зараз у лікарні. Важко усім нам… Не знаю, чому так сталося і чия вина. Доньку не повернути… Ми не будемо наполягати, щоб хлопець сидів у СІЗО, щоб його карали, йому теж нелегко… Іринка була дуже доброю і світлою. Нехай Бог прийме її душу, — витирає сльози мати дівчини Надія Боднар