На Тернопільщині Ярослав Рибак у 82 роки вперше отримав біометричний паспорт і першу соціальну виплату. До цього дещо з необхідного йому приносили люди. Про це розповіла Суспільному соціальна працівниця Галина Тучак.
За її словами, він сам понад 40 років живе у лісі. Раніше оформити виплату не могли, бо всі документи чоловіка згоріли. Новий паспорт Ярослав виготовляти не хотів, але нещодавно таки зголосився. І тепер щомісяця буде отримувати допомогу від держави, пише Суспільне.
Ярослав Рибак живе у вагончику поблизу села Іванківці Тернопільського району. Чоловік самостійно обробляє город і веде господарство. Говорить, у лісі йому не самотньо, бо постійно є робота. Годує двох корів, козу Зоську і 16 курей.
“Я не маю часу, бо, то худоба реве, то коза мекає, то коти крутяться, то кури кричать”, – розповідає чоловік.
Після того, як обійшов господарку, дідусь йде садити грядки. Частину з них уже засіяв.
“Все буде: і цибуля, і буряк, і морква, і капуста”.
Цибулю на насіння починає садити словами “Господи, допомагай мені!”
Цього овоча в Ярослава Рибака найбільше, бо його використовує майже у всіх стравах, які сам собі готує.
“Цибулю багато до чого можна закришити: до супу, до борщу, до всього”.
У лісі чоловік збирає сухі гілки, заготовляє дрова. Ними розпалює пічку у вагончику, де живе. Там готує їжу. Каже, раніше продукти приносили волонтери, бо грошей у нього не було. А цього місяця Ярослав Рибак отримав першу соціальну виплату. Її принесла соціальна працівниця Галина Тучак.
“То ви тримайте оце, я вам даю, а ми пришлемо вам таку людину, яка прийде і запише, що ви хочете, добре? І ви тій людині гроші дасте, скільки потрібно”.
“Дякую!”
“Щоб ви були здоровенькі, і все було у вас добре!” – каже жінка.
За її словами, це – не пенсія, це – соціальна допомога людині, яка не має ніяких коштів на проживання.
“Він пенсії довго не брав, треба було звертатись у пенсійний фонд. Добре, шо хоч соціальну допомогу вдалося оформити. Людина зможе купити продукти, чи щось більше собі дозволити”.
На перші гроші, розповідає Ярослав Рибак, хоче купити насіння, свиню, а ще – батарейки для радіо. Каже, саме звідти дізнався, що в країні почалася війна. Цей день позначив у своєму календарі.
“24 лютого я написав: “війна”. До 6 березня ще воювали з військом, а вже після шостого почали бомбити цивільних”.
Наступну соціальну виплату Ярослав Рибак хоче переказати захисникам, бо вірить у перемогу України.
“Ще як я малий був, то казали мені, що все повинно бути добре. Що прийде такий час, коли місце Росії займе Україна”.
