Житель Козови Григорій Нечипорук вирощує хурму в своєму саду біля приватного будинку. Чоловік має одне дерево, яке плодоносить другий рік поспіль, а також кілька сіянців. Своїм досвідом вирощування хурми від поділився із Суспільним.
За його словами, до свої мети – мати у власному саду хурму, він ішов 7 років. Саме такий вік дерева, яке вже вдруге дало плоди.
“Моє деревце двічі змерзало, але пустило кілька пагінців нових і тепер росте у вигляді куща. Минулого року дерево заквітло, було три квітки і три плоди. Цього року й квіток було значно більше, й плодів більше. Близько пів сотні. Сорт цієї хурми точно сказати не можу, купував саджанцем. Ще маю три гібридні сіянці. Один хочу лишити, щоб виріс і зацвів”.
Плоди хурми з саду в Козові. Фото: Григорій Нечипорук
Квітне хурма в саду Григорія Нечипорука в кінці травня, на початку червня.
“Зараз плоди ще не досягли своєї кондиції. Вони ще терпкі й недозрілі, твердуваті. Дозрілі – це стан, коли хурму можна їсти ложкою, коли вона м’яка та солодка”.
За словами Григорія Нечипорука, в догляді хурма не дуже вибаглива, але вимагає підливання в посушливу погоду, обрізання, коли є загущення крони та укривання на зиму в перші роки.
“У перші 3-4 роки життя в хурми дуже ніжна кора. Вона набирає вологи у відлигу, тому в морози може потріскати й дерево може загинути. Дехто радить робити спеціальний короб, де матеріал утеплення не торкається стовбура. Я свою спочатку уривав неправильно, лише дихаючою плівкою. Потім, коли побачив, що дерево змерзає, перейшов на інші матеріали”.
Григорій Нечипорук. Фото: Григорій Нечипорук
Для утеплення дерева Григорій тепер використовує натуральні матеріали.
“Спочатку огортаю сухим кукурудзинням, потім сіном та соломою. Ближче до стовбура кладу пахучі трави – м’яту та мелісу, горіхове листя. Це для того, аби відлякати дрібних гризунів і вони не пошкодили стовбур деревця. Моє деревце вже величеньке, то накрити його все цьогоріч не вдасться, планую укрити лише стовбур”.
Тим, хто хоче посадити й вирощувати хурму в своєму саду, Григорій радить добре придивлятися до того, що саме купуватимете.
“Важко придбати те, що хочеш. Іноді продавці самі не знають, який сорт продають чи які особливості має той чи інший гібрид. Тому б я радив купувати безпосередньо з розсадника, а не через інтернет-магазини. Східна хурма на нашій території не буде рости. Гібридна хоче догляду. Є Віргінська хурма, це стійкий сорт, який адаптований до наших умов. Її плоди дрібніші, але з нею менше мороки. Саджанці хурми продавали цього року й на базарі в Козові. Я не один, хто тут має у своєму саду хурму. Хочу взяти в односельців живці й надщепити собі та поекспериментувати. Хурма стає все популярнішою”.
Хурма, яку виростив Григорій Нечипорук. Фото: Григорій Нечипорук
Цьогорічний урожай хурми чоловік планує зберігати разом із яблуками.
“Чув, що так вона швидше дозріває, коли з яблуками лежить. Кілька плодів планую залишити на дереві до морозів, щоб поспостерігати. Я дуже люблю сад і природу. На своїй ділянці маю ще кизил, миглаль, актинідію, саджанець ківі”.
Семирічне дерево, яке вже двічі дало плоди хурми. Фото: Григорій Нечипорук
Нагадаємо, Григорій Нечипорук працював директором козівського дитячого парку “Лісова пісня”, де ростуть дерева з Червоної книги світу.
