Головна Новини На Тернопільщині капелан проводить особливі служби для людей з вадами слуху (Відео)

На Тернопільщині капелан проводить особливі служби для людей з вадами слуху (Відео)

Служба Божа на мові жестах. Тернопільський священик у незвичний спосіб проповідує слово Боже. Жестами він і поєднує долі закоханих, які хочуть взяти шлюб, і сповідає, і навіть готує дітей до першого причастя. А спонукало його до цього власна історія – донька, яка не чує. Повідомляє Т1 Новини.

Його особиста трагедія стала благословенням для інших. Отець Ігор Шкодзінський на мові жестів править Службу Божу, дає шлюб нареченим, хрестить немовлят та готує дітей до першого причастя. Щонеділі та під час великих свят у церкві Божої Матері Неустанної помочі о 13-ій годині Свята літургія – для нечуючих людей. Парафіяни моляться і співають жестами. Служба скорочена удвічі, для зручності нечуючих.

– Наприклад Святу Літургію я повинен, зважаючи на те, що люди не можуть довго дивитися і дуже швидко втомлюються я повинен був спростити її до півгодини часу службу Божу разом з проповіддю, – капелан для людей з вадами мови і слуху Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ отець Ігор Шкодзінський.

А все розпочалося 18 років тому. Ігор Шкодзінський помітив, що його донька не реагує на гучні звуки та голоси.

– Вона тільки пальчиком показувала, що вона хотіла. Ну і ми просто так, як то кажуть, задля експерименту, поки вона спала, крикнули біля дитини і ніякої не було реакції. Ми зрозуміли, що щось не так. Тоді вже звернулися до лікаря, – каже о. Ігор Шкодзінський.

Ігор Шкодзінський з дружиною відвезли маленьку Настю до Києва, в Інститут отоларингології. Висновок лікарів прозвучав як вирок – уражені нервові центри, які відповідають за слух. Батьки ж до останнього сподівалися, що донька буде чути.

– Знаєте, я в то не вірив. Я знав, що я священик, що Бога впрошу, що він мене почує і моя дитина заговорить, – каже отець Ігор.

Доля розпорядилася по-іншому. Дівчинка так і не заговорила. Отець Ігор спершу пережив шок, а далі зрозумів, що потрібно навчитися з цим жити. Перший крок – вивчив мову жестів і почав спілкуватися з донькою.

– У нас є другий спеціалізований садочок «Колобок», там є група для нечуючих дітей. І там ми почали вчити перші жести. Діти вчили і відповідно ми батьки вчилися жестів. Десь до 50 жестів ми вивчили там, – каже о. Ігор Шкодзінський.

Отець Ігор зрозумів, що таких діток, як Настя є багато, тому вирішив і їм проповідувати слово Боже на мові жестів.

– Ми намагалися запрошували священників з інших церков, звичайно, порозуміння не було, тому що не знають жестової мови. Їм важко спілкуватися з дітьми і діти почуваються не так комфортно, – каже заступник директора з виховної роботи ЗОСШ школи-інтернат Тернопільської облради Ольга Маніло.

Діти полюбили отця Ігоря, який вмів спілкуватися на їх мові.

– Перший раз було дуже важко, того що жестів всіх я не знав, знав лиш головні, тому мені допомагали самі діти, – – каже отець Ігор. – Діти дуже добрі, вони самі йдуть на контакт, вони самі хочуть знати, запитують і навіть підказують. Їм дуже імпонує, коли їх запитують, коли я щось не знаю, вони підказують, розказують, хочуть показати, що вони знають, компетентні. В такій манері їм цікаво вчитися.

За словами Ігоря Шкодзінського, таким діткам непросто адаптуватися у суспільстві. В Україні дуже мало навчальних закладів, де викладачі знають мову жестів. Сурдоперекладачі на вагу золота та й навіть не усі батьки намагаються вивчити мову своїх дітей. А їм так важливо аби їх почули та розуміти, що їх люблять.

Оксана Смільська, Тарас Троян, Володимир Сосна, Т1 Новини.