Головна Новини На Тернопільщині зруйнували охоронну зону пам’ятки національного значення?

На Тернопільщині зруйнували охоронну зону пам’ятки національного значення?

11 вересня, в Бережанах не було води. Очевидно, техніка і люди МКП «Добробут» «латали прорив» біля студентського кафе на вул. Академічній. Звичайно, залатати прорив на Академічній могли й у п’ятницю. Але в п’ятницю і в суботу трактор МКП «Добробут» розривав скверик на місці колишнього майданчика по сусідству – на вул. Лепких біля військкомату. Та так натхненно розривав, що там потріскали водяні труби під ним, і зі суботи, вже 3 дні, вода рікою текла аж до пожежної, пише Бережанський інформаційний портал

Міг би втрутитися міськвиконком. Однак не має часу – готує рішення про підвищення тарифів на …воду, яке має затверджувати в середу. Готує для того, щоби ми, бережанці, й надалі ці втрати оплачували зі своєї кишені… А чому би й ні, якщо мовчимо і платимо, платимо і мовчимо?..

Утім, сьогодні мова про інше – про той розритий дитячий майданчик.    

8 вересня біля костелу на вул. Лепких працював екскаватор МКП «Добробут». Як на підставу початку земляних робіт, забудовник Р.Фанга посилався на дозвіл, виданий 5 вересня обласною архітектурно-будівельною інспекцією (ДАБІ). Однак показував не сам документ, а лише його знимку на телефоні. Інших дозволів на зняття грунту не було.

Оскільки пляц розміщений в охоронній зоні пам’ятки культури національного значення – костелу, на проведення земляних робіт потрібен дозвіл Міністерства культури України, як цього вимагає закон «Про охорону культурної спадщини». Крім того, попередньо мали бути проведені археологічні дослідження ділянки.

Так співпало, що саме в цей день, у п’ятницю, в ДІАЗі в Бережанах біля замку в інших справах перебувала особа, яка ще 4.07.2012 р. видала припис від обласної інспекції охорони пам’яток історії та культури про заборону початку земляних робіт без попереднього археологічного дослідження, – М.Ягодинська, яка й з’ясувала, що земляні роботи проводяться з порушенням вимог цього припису – без попередньої археології, без погодження з Міністерством культури України.

Не зважаючи на ці застереження, забудовник продовжував роботи: мовляв, «не заважайте, я маю дозвіл ДАБІ»…

Як з’ясувалося згодом, мова насправді йшла не про дозвіл, а про початок будівельних робіт за так званим повідомним принципом – лише на підставі подання забудовником в ДАБІ повідомлення про початок будівельних робіт. Чому таке стало можливим?

А тому, що цілий ряд чиновників знехтував тим, що пляц розміщений в комплексній охоронній зоні пам’ятника культури національного значення, інші вдалися до прямого маніпулювання.

Утім по порядку справа виглядає так.

Ще в липні 2012 р. уже згадуваний припис за №120 обласна інспекція охорони пам’яток історії та культури направила на дві адреси – Бережанській міській раді і Р.Фанзі.

Припис, адресований Р.Фанзі, 18.07.2012 р. в інспекції отримав розробник проекту землеустрою В.Сиротюк. При цьому, як ми вже писали, отримав за дорученням Р.Фанги, посвідченим міським головою В.Музичкою 4.02.2012 р., тобто в суботу, хоча такі доручення зазвичай – справа нотаріусів. Утім, видно, квапилися. Правда, те, що на дорученні не були вказані реквізити його реєстрації в міській раді, ще не дає підстав стверджувати, що доручення «ліве»…

А далі вимоги цього припису …пропали! Їх не відобразили ні В.Сиротюк у проекті землеустрою, ні В.Музичка в підписаному ним рішенні міської ради від 29.01.2013 р. №606, яким Р.Фанзі надано земельну ділянку!

Ні один, ні другий «не звернули уваги», що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території охоронної зони пам’ятки культурної спадщини національного значення, також підлягає погодженню центральним органом державної влади, що опікується культурною спадщиною, – Міністерством культури України. І це не лише вимога закону «Про охорону культурної спадщини», але й профільного закону – Земельного Кодексу України (ст.ст. 123 і 186¹)!

Однак цього не зробили. Що це було – змова посадовців, посадовий підлог чи просто забудькуватість – ще треба дослідити. Але факт є фактом: через невнесення первинних даних щодо охорони культурної спадщини, порушення процедури відведення земельної ділянки охоронна зона пам’ятки культури національного значення нині зруйнована! А перед тим – скверик і дитячий майданчик у ньому.

Чи зупиняться перед військовим похованням часів Першої світової війни, яке – достеменно відомо – тут було, і про перенесення якого нема жодної достовірної інформації? Адже окремого дозволу органу охорони культурної спадщини на проведення земляних робіт тут – на місці поховання загиблих військовослужбовців, як цього вимагає не тільки християнська мораль, але й державний закон, – нема. За законом, процес мав би контролювати міський голова. Утім пройшов певний час, як зауважили йому про це, а, видається, мер поступає, як уміє: що не в його інтересі, – пропускає повз вуха. Екскаватор продовжує рити. Чи цього разу і над загиблими допустять наругу?..

До речі, як бачимо в преамбулі самого рішення, міська рада прийняла його, «розглянувши пропозиції постійної комісії із земельних питань». Це депутатська комісія і очолював її професор М.Жибак, який також до обмежень «не дочитався»…

Утім згаданий припис – не єдиний документ, в якому можна було почитати, що пляц розміщений в охоронній зоні пам’яток культури. Буквально трьома місяцями раніше – 26.04.2012 р. – ці ж депутати затвердили так зване історико-містобудівне обґрунтування (ІМО), в якому чорним по білому писалося, що ця земельна ділянка входить в межі історичного ареалу та в межі комплексної охоронної зони пам’яток архітектури. І під цим міський голова В.Музичка також бив печатку! Забув за три місяці? Як і М.Жибак, як інші члени земельної комісії, що мали б детально розібратися, як всі інші депутати? Що за напасть така напала на міську раду?..

Утім, як видається, не лише на неї. Ми вже писали, що на титульну сторінку ІМО, яким львівська приватна контора «Ярко і К» у порушення всіх державних будівельних норм і правил (ДБН) пропонувала розмістити автобусну зупинку …на саме перехрестя – у торець вул. Академічної, вдарив печатку і поставив підпис погодження головний обласний архітектор В.Харченко. При цьому, вочевидь, перевищуючи свої повноваження, бо погоджень ні міського, ні районного архітекторів не було, і, вочевидь, якщо не проявивши професійної непридатності, то принаймні …«забувши» про вимоги ДБН. Ми писали, що пояснити таку поведінку поважного чиновника ОДА важко, якщо не звернути уваги на підпис на штампі під одним із креслень: «Виконав: А.Харченко». Впадає в око, що в розробника проекту і начальника управління містобудування та архітектури Тернопільської ОДА одинакове прізвище. Кажуть, мало бути не виконав, а виконала, бо – донька…

Утім на сайті ДАБІ, де «вивішена» інформація про повідомний принцип початку будівництва, автором проекту вже вказана інша особа – Мирослава Петрівна на прізвище … Харченко. Так-так, як кажуть, дружина головного обласного архітектора! Як там «сім’я» по-італійськи?.. Отож-бо!..

Зайдемо до теми ще з одного боку. На той час від 17.07.2017 р. в обласному ДАБІ за вхідним номером №40-1019-3755 уже чекала на розгляд заява мешканців сусіднього з пляцом житлового будинку на вул. Лепких, 5А, в якій було детально вказано на всі порушення будівельних норм і правил, допущені на попередніх стадіях «просовування питання», і на ряд невідповідностей, зокрема – в рішенні міської ради земельна ділянка надана для перенесення автобусної зупинки з добудовою торгового павільйону, а Містобудівні умови та обмеження районною архітектурою за підписом В.Сидоровича видані вже на будівництво не павільйону, а магазину як капітальної споруди висотою 12,8 м, хоча, правда, – із влаштуванням автобусної зупинки. Вказували, що проект взагалі виготовлений без перенесення автобусної зупинки тощо.

Розглянути цю заяву, врахувавши викладене, – означало не дати дозволу на будівництво! Тому обласне ДАБІ більше місяця не пускало заяви в хід, порушуючи всі терміни, визначені законом «Про звернення громадян».

Справа в тому, що згідно зі ст. 34 закону «Про регулювання містобудівної діяльності» не потребує дозволу тільки один клас будівель – так званий СС1. Для нього достатньо повідомлення про початок робіт. У нашому випадку згідно зі ст. 32 цього ж закону нове будівництво, яке здійснюється в охоронній зоні пам’яток культурної спадщини, не може бути віднесене до класу СС1!

У чому «прикол»? У тому, що, аби полегшити «рєшалово» для обласного ДАБІ, М.Харченко, як проектант, раптом відносить це будівництво до класу СС1. І вийшло, що для нього достатньо повідомного принципу! Чи ви думали, що в наперстки грають лише в Бережанах?..

Безумовно, шановна пані-архітектор пішла на це, бо формально в свій час ні В.Музичка в рішенні сесії, ні В.Сиротюк у проекті землеустрою не вказали на таке обмеження як охоронна зона пам’ятки архітектури національного значення. Ще раз зазначу: що це було – змова посадовців, посадовий підлог чи просто забудькуватість – треба розслідувати окремо.

Ігор МЕЛЬНИК,член Національної спілки журналістів України.