11 травня до Збаража завітають відомі українські письменники та видавці, брати-близнюки Капранови: Віталій та Дмитро.
За словами директора Збаразької ЦБС Оксани Бойко, визначна культурна подія для нашого міста відбудеться в актовому залі музичної школи. Зустріч з братами Капрановими заплановано на 13.00 годину, тож організатори сподіваються, що в обідню пору почути талановитих письменників прийде чимало збаражан.
Брати є авторами книг таких як: «Я лайкаю Україну», «Щоденник моєї секретарки», «Мальована історія України», «Веселих свят», роману «Забудь – річка. Про роман «Забудь-річка» можна говорити багато, це справжнісінький скарб. Назва роману походить від старого язичницького символу – Забудь-річки, що розділяє світ мертвих та живих. І саме така Забудь-річка протікає між поколіннями у кожній українській родині. Сам сюжет цієї книги досить цікавий і самобутній: «Троє молодих людей завдяки гримасі долі потрапляють на війну під одним іменем – Степан Шагута. Комсомолець воює у дивізії «Галичина», син офіцера УНР – у Червоній армії, а польський жовнір – в УПА. Багато років по тому випадково зустрічаються двоє їхніх нащадків і між ними спалахує кохання. Герої ведуть родинне історичне розслідування трьох доль, які переплуталися і стали фактично однією потрійною долею».
До речі, брати вивели своєрідну прогресію «закон братів Капранових»: кількість бібліотек в області чи регіоні прямо пропорційна патріотизму людей: чим менше бібліотек, тим менше патріотів. На останньому місці донедавна були Донецька та Луганська області й Крим. Бібліотеки – індикатор розвитку культури, що виробляє звичай чути один одного і знаходити компроміс без зброї. Тому вони стали на захист бібліотек, бо, на їхню думку, де їх немає, там будуть танки.
Кілька цікавих фактів:
– Віталій та Дмитро народилися у Молдові, куди втекла їх бабуся після арешту чоловіка (його визнали “ворогом народу”), а виросли у Миколаєві, звідки була родом батькова сім’я. – Українську мову у школі не вивчали. Їх звільнили від зайвого предмету за станом здоров’я. І саме через це, як вважають письменники, вони і досі люблять українську літературу.
– Обоє ходили до спортивної та музичної шкіл.
– Отримали дві вищі освіти у Росії. Однією із обраних ними спеціальностей була “Технічна кібернетика”.
– Одружені зі сестрами-близнючками.
– Працювали у фармацевтичному та виноробному бізнесі.
– На початку 90-х почали писати першу книжку “Кобзар 2000”, яку закінчили через 10 років і яку перевидавали уже кілька разів.
– Оскільки видавництво українських книжок занепадало, Віталій та Дмитро відкрили власний видавничий бізнес.
– 1999 року письменники, канал 1+1 і бренд “Корона” вперше провели конкурс української гостросюжетної літератури “Золотий Бабай”, у якому переміг Василь Шкляр з книгою “Ключ”.
– У 2000 році вони заснували видавництво “Зелений пес”, першою виданою книгою став роман “Я, зомбі” Леоніда Кононовича.
– У 2004 році написали свій другий роман під назвою “Приворотне зілля”, а у 2006 – “Розмір має значення”.
– Оскільки Дмитро та Віталій пишуть також для різних ЗМІ, у 2007 році вийшла збірка їх статей “Закон Братів Капранових”.
Про це на свїй сторінці у соцмережах повідомила Світлана Боднар
