Про це розповідає відомий тернопільський журналіст, музикознавець Михайло Маслій на своїй стоірцні у фейсбуці. “Незаслужено забуті імена…
Микулинецький цвинтар у Тернополі. 7 сектор, 6 ряд, 26 місце… Марина Пєшкова (3.12.1951 – 24.11.1978)… Вічна і світла пам’ять…
Володимир Домшинський (у 1976–1978 — музичний керівник ВІА ”Дністер” Тернопільської філармонії): «У нашому ансамблі зібралося багато талановитих людей. Солістом був Григорій Котко, який мав тоді шалене визнання. А якою неперевершеною була наша вокалістка Марина Пєшкова: рідкісної краси, зваби, унікального голосового тембру жінка. Кілька пісень для неї написав її чоловік Володимир Пєшков, наш гітарист. На жаль, Марина загинула в автомобільній катастрофі під час гастролей у Біробіджані. Якби не трагедія, вона могла би бути співачкою номер один української естради»…
На жаль, жодної фотографії Марини, окрім цієї, що є на надгробку, мені не пощастило знайти. Як нема ніде жодної інформації про співачку. З роками, з погодними примхами, незабаром може стертися й те, що ще залишилося на пам’ятнику, до якого хтось та приходить… Збереглися засушені квіти, лампадки… Чи хтось з вдячників бодай десь згадує і чи згадав ім’я і творчість самобутнього колективу… Також ніде нічого не знайшов. На могилі написано, що був чоловік, син, бабця… Вбита горем бабця, невдовзі спочила в Бозі, чоловік Марини Володя Пєшков одружився вдруге (правда, щастя не мав знову), виїхав з важкого для його життя Тернополя за кордон, у США, де і помер.
А ось син… Де він, хто він, з ким він, коли востаннє навідувався на могилу Матері… Та й чи навідувався.. А пам’ятник розсипається…”
