Головна Новини Мораторій на експорт деревини не поліпшив деревообробний мікроклімат

Мораторій на експорт деревини не поліпшив деревообробний мікроклімат

Минулого тижня в Тернопільській облдержадміністрації під керівництвом заступника голови – керівника апарату Ігоря Вонса та начальника Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Олега Яремка відбулася робоча нарада з представниками місцевої деревообробки, яка носила і ознайомчий характер, так як на зібранні були присутні керівники сформованих робочих груп, які діятимуть у кожному районі. До слова, до складу груп увійшли представники правоохоронних органів, фіскальної служби, управління лісового та мисливського господарства, управління екології та природних ресурсів, агропромислової біржі та представники деревообробних підприємств.

А завданням, яке стоїть перед робочими групами, є напрацювання проблемних питань, з якими стикаються у своїй діяльності представники деревообробної галузі. Як зауважив куратор лісового господарства Ігор Вонс, є інформація, і обласне управління лісового та мисливського господарства це підтверджує, що не всі учасники аукціонних торгів дійсно переробляють деревину. Є перекупники, які виграють деревину на аукціоні лишень для перепродажу її переробникам. Власне, здійснити моніторинг ринку і інвентаризацію підприємств, які заявляються на торги: дійсно чи «на папері» вони займаються деревообробкою є першочерговим завданням новосформованих робочих груп. Наявність виробничих фондів, устаткування, оформлених працівників, сплата податків підприємством, розмір середньої заробітної плати та використання енергореурсів – всі ці складові підтверджуватимуть, що підприємство дійсно займається переробкою деревини і працює в правовому полі. Одночасно це і ряд інших критеріїв дадуть змогу перекрити канали тим, хто працює поза законом та з нелегальною деревиною.

Нестача лісосировини дуба, збільшення «переробників» та інвентаризація існуючих пилорам як можливість вирішення проблеми

«Питання нестачі лісосировини не вирішиться, як зараз, так і в майбутньому. В наступні роки ми не збільшимо заготівлю лісу, а навпаки – йде тенденція до її зменшення, враховуючи те, що вступили в дію нові Санітарні правила в лісах України, – поінформував присутніх начальник Тернопільського ОУЛМГ Олег Яремко. – Основна проблема є по породі дуба. Якщо по інших породах питання не стоїть так гостро, то питання нестачі пиловника дуба спостерігається не лише по нашій області. Це всеукраїнська проблема. Моє бачення цієї проблеми полягає в іншому – поява так званих «переробників». Якщо років 5-7 назад в аукціонних торгах брали участь до 30 учасників, то на сьогодні їх на аукціон заявляється не менше 130-ти. Тож питання постає в тому, чи всі переробники дійсно є переробниками. Паралельно виникає й питання де беруть лісосировину інші підприємства чи підприємці, які не беруть участь в аукціонах. Інвентаризація усіх цехів і пилорам дала б змогу перевірити легальність чи нелегальність наявної у них лісосировини. Разом із тим це дещо б вирішило питання самовільних рубок в області. Конкуренція на аукціонних торгах буде здоровою лише тоді, коли переробник конкуруватиме за деревину з переробником, а не перекупником», – резюмував начальник управління.

Мораторій на експорт деревини не поліпшив деревообробний мікроклімат на Тернопільщині

Своє бачення рішення проблеми висловили і представники місцевої деревообробки. Однак ніякої конкретної пропозиції щодо звільнення ринку тернопільської деревини від перекупників не прозвучало. Зокрема, представникпідприємства ПП «Континент» Василь Бабінський, яке відправляє перероблену деревину на експорт, висловив думку стосовно того, щомає бути певний перерозподіл лісових ресурсів області (50/50 – прим.), який давав би можливість місцевому виробнику першочергового доступу в аукціонних торгах. Водночас боротьбу з перекупниками присутні представники деревообробної галузі покладають на обласне управління лісового та мисливського господарства та агропромислову біржу.

«Приватний бізнес перейшов на експорт, відібравши частину його від державних підприємств. Чи збільшилися доходи? Чи збільшився ресурс? Запитання риторичне. Питання в іншому: де переробники, які займаються глибинною переробкою? Немає на сьогодні. Мова йде не про напівфабрикат, йдеться про кінцевий продукт», – сказав Олег Яремко.

Без державної підтримки чи програми не буде глибинної переробки

Таку думку висловив представник вищезгаданого підприємства Василь Бабінський. Підприємець розповів, що вивчав дане питання, їздив Європою, тож аби виготовляти заплановану продукцію, підприємству потрібно немало-небагато – майже 300 тисяч євро, аби закупити обладнання. Спрямувати таку суму коштів на закупівлю підприємець не в змозі, хоча давно зацікавлений у тому, аби підприємство займалося глибинною переробкою, враховуючи додану вартість. Водночас всі ми знаємо, що означає вітчизняному підприємству взяти сьогодні кредит під шалені відсотки в Україні. Кооперуватися, шукаючи іноземних партнерів, підприємець не дуже заохочений, пояснюючи тим, підприємство попадає в залежність та змушене погоджуватися на ціни на продукцію, які диктує закордонний інвестор.

Значних запасів стиглого лісу немає. Думка екологів щодо обговорюваної проблематики

«Щодо питання збільшення розрахункової лісосіки в області. Перш за все розрахункова лісосіка – це обґрунтована наукою норма заготівлі деревини в порядку рубок головного користування, яка формується лісовпорядними організаціями і затверджується Мінприроди, – говорить начальник відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду, рослинного і тваринного світу Михайло Онищук. – Десять років назад вона була вдвічі меншою. Зараз лісові насадження Тернопільської області досягли стиглості, тож і розрахункова лісосіка збільшилася вдвічі. Водночас її неможливо збільшити, адже запасів стиглого лісу немає. Друге питання є Лісовий кодекс, який передбачає, що лісові господарства мають першочергове право розпоряджатися лісовими ресурсами, адже частина грошей (згідно зі ст. 20 ЛКУ – прим.) спрямовується ними на утримання всієї інфраструктури. Якщо раніше лісове господарство області фінансувалося з бюджету на 30-40 відсотків, то зараз фінансування зведено до нуля. Тож лісові господарства залишилися сам на сам зі своїми проблемами. До того ж Тернопільщина – область малолісиста. Свого часу ліси були вирубані і фактично після війни були посаджені нові ліси, а вік стиглості дуба 100-120 років. Звідси й випливає вся проблема. 10 років назад зменшили вік стиглості по буку й модрині, що дало змогу дещо збільшити розрахункову по цих породах. Разом із тим, підприємцям потрібно виходити з тих реалій, які є на сьогодні».

Електронний облік деревини, поширений на всіх постійних лісокористувачів, в тому числі і комунальних, дав би позитивний результат

Майже 30 тисяч гектарів лісів перебували у віданні органів місцевого самоврядування (комунальні ліси – прим). Комунальні підприємства користуються державними лісами, на які поширюється лісове законодавство, необхідність лісовпорядкування та встановлення розрахункових лісосік. На сьогодні створено 5 підприємств, які обслуговують майже 20 тисяч гектарів. Це колишні колгоспні ліси, які вирубувалися, вирубуються, там практично немає ділового лісу. Крім того, залишається 12 тисяч гектарів лісів, які знаходяться у землях запасу сільських рад і нікому не передані, – повідомили представники управління екології і природних ресурсів.

«У комунальних лісах, на відміну від державних лісогосподарських підприємств, електронного обліку немає, – поінформував Олег Яремко. – Запровадження електронного обліку деревини на всіх постійних лісокористувачів дало б одразу позитивний результат. А враховуючи, що комунальні ліси є державні, на них мало б поширюватися і зобов’язання виставляти деревину на аукціонні торги. До слова, раніше це практикувалося і комунальні лісокористувачі брали участь в аукціонах. Наразі комунальні лісові господарства участі в аукціонах не беруть».

Підсумовуючи нараду, Ігор Вонс озвучив свою позицію, що в такому форматі робоча група збереться уже з напрацьованими питаннями, озвученими на нараді. Крім того, аби працювати в правовому полі, заплановано залучити до робочої групи і юридичний відділ. Тож, враховуючи безліч питань, керівники районних робочих груп взяли двомісячний термін для їх опрацювання.