Економічна історія молочного тваринництва ПАП «Агропродсервіс» налічує лише кілька років. Та за цей короткий період тут забезпечили своє входження до ТОП-4 найбільших виробників молока в області. Підприємство лідирує за темпами приросту надоїв на одну корову.
Ставку роблять не на валові показники, а на якість молока. Нещодавній «аудит», зроблений спеціалізованою лабораторією Тернопільського молокозаводу, засвідчив, що молоко з «Агропродсервісу» ґатунку «екстра». Цей показник підтвердили три спеціалізовані лабораторії, які прискіпливо перевіряли якість агропродсервісівської продукції.
Головне не стільки вийти на екстра-клас,
як втриматися у ньому
Сучасність підходів до роботи в ПАП «Агропродсервіс» проявляється не тільки в молодій енергії керівників, не тільки в інноваціях, що впроваджуються тут на кожному кроці. Аби змінити стереотип ставлення до молочного тваринництва загалом, вдалися до створення потужного за європейським зразком молочного комплексу у Теофіпілці Козівського району. Відповідно сформували стадо високопродуктивних молочних корів.
Відтепер звідси щоденно продають на переробку 15 тонн молока екстра-класу. До речі, воно не потребує подвійного очищення на заводі. Таким чином, зреалізувалася спільна ідея корпоративної співпраці Тернопільського молокозаводу і ПАП «Агропродсервіс».
Генеральний директор компанії «Агропродсервіс» Іван Чайківський наголошує, що головне не стільки вийти на екстра-клас молока, як втриматися в ньому. Тож сказане підтверджують жорстким контролем усього циклу виробництва молока. Тримати високу марку власної продукції є незмінним гаслом компанії і в решті сегментів виробництва – чи йдеться про м’ясні вироби, чи елітне насіння зернових, зернобобових та олійних культур тощо.
Філософія успіху і корпоративної співпраці «Агропродсервісу» та «Молокії» виникли не на порожньому місці. «Змінився час і підходи, – наголошує заступник директора з тваринництва Віталій Луй, – якщо хочемо бути конкурентними не лише на вітчизняному, а й на європейському ринках».
А й справді, у виробництві готового молочного продукту все взаємопов’язане: тваринник, молокозавод, споживач. Усі, в хорошому розумінні слова, є «заручниками» ринку.
На території молочного комплексу в Теофіпілці, де утримують 1800 голів ВРХ, з них 630 дійних корів, не відчувається характерного запаху гною, лише легкий силосний «бриз». Запровадили технології, які унеможливлюють перегрів тварин і забезпечують належну вентиляцію приміщень. Уявлення про колгоспну ферму залишилося хіба що у спогадах ветеранів праці.
В «Агропродсервісі» застосовують тільки безприв’язне утримання корів, роблять усе, аби їм було комфортно їсти і лежати. Забезпечують не лише гідний пансіон для тварин, а й високий стандарт санітарно-гігієнічних показників безпеки молока. Ретельно слідкують, аби не траплялось бактеріального забруднення доїльного устаткування та молочного інвентарю. Не кажучи вже про санітарно-гігієнічні вимоги до тих, хто працює на фермі.
«Завдання полягає в тому, – каже керівник тваринницького комплексу Михайло Кузьменко, – аби одержати якісне і безпечне молоко не тільки на фермі, а й на всьому шляху його руху до молокозаводу». А це означає, що у свіжонадоєному молоці в Теофіпілці кількість бактерій не повинна перевищувати 20-25 тис. КУО/куб. см. Обов’язковою умовою є охолодження молока до температури +4 градуси. Характерно, що у всьому виробничому ланцюжку в Теофіпілці до молока не торкається людська рука.
Успіх залежить від команди
У ПАП «Агропродсервіс» сформували фахову команду спеціалістів молочного тваринництва. Це передусім згадуваний Михайло Кузьменко, а також ветлікарі Володимир Петрик та Петро Стефанцов. Дещо важче із робітничими спеціальностями. Хоча на тваринницькому комплексі створено європейські умови, робітників забезпечують харчуванням та високою, навіть за мірками Польщі, зарплатою, окремі виїжджають на заробітки. Правда, останнім часом ситуація почала змінюватися. Та хороші фахівці на вагу золота, тому в «Агропродсервісі» роблять усе, аби вони в них «прижилися».
Точку беззбитковості вже пройшли
Молочне тваринництво – дороге виробництво. Тож не кожне господарство наважується ним займатися. «Хитрі» агрохолдинги віддають перевагу рослинництву. Так простіше і менше клопотів. Та й громади нерідко демонструють нерозуміння. Хоча ферма – це робочі місця і наповнення місцевого бюджету. Незважаючи на проблеми, «Агропродсервіс» і далі вкладає власні інвестиції у тваринництво, які не завжди покриваються прибутками. Але точку беззбитковості вже пройшли та сподіваються на хорошу перспективу, і не тільки у виробництві молока, а й м’яса яловичини.
Геннадій ЯВОРСЬКИЙ,
