Останнім часом- багато пишу про загиблих воїнів України. Хочу, щоб память жила про них, щоб не забували..
Коли спілкуюсь з родичами вбитих бійців, слухаю їхні історії – плачу сам. Адже, такі емоції неможливо сприймати спокійно.., написав у ФБ Михайло Ухман.
Сьогодні в мене знову скотилася скупа сльоза. Але – це була сльоза радості за живого, сльоза гордості за Героя, сльоза болю за все, що пережили наші воїни з 2014 року.
Ярослав Гавянець, позивний ” Маестро”. (На фото).
Житель Тернопільської області. Молодий хлопець, безпосередній учасник боїв за Донецький аеропорт.
Він один з тих, хто до останнього утримував аеропорт.
Не дочекавшись підмоги, хлопці попали в полон і Ярослав в тому числі..
Батько Ярослава записав відеозвернення до московських терористів, щоб ті віддали сина. Вони пішли на поступки і Ярослав зміг побачити вільну країну..
Перед відправкою на війну, мама Ярослава дала йому молитву написану ручкою на чистому аркуші та іконку Богородиці.
Молитва не проста, а могутня. В ній йдеться, що той, хто її носить біля себе: не втоне.. і буде під захистом Господнім.
Ярослав забув про неї. Лишень, коли московські окупанти обшукували його, вона випала на землю.
Кремлівські найманці побачивши іконку- повернули її Ярославу.
А паралельно з тим, Тернопільщина молилась за Кіборга в церквах.
Навіть діаспора за океаном приймала в цьому участь..
Завдяки Божій допомозі, Ярослав може сьогодні святкувати Свій День Народження, з чим, я його щиро вітаю.
