Головна Новини Конституційні зміни щодо правосуддя: чи стане судова система кращою?

Конституційні зміни щодо правосуддя: чи стане судова система кращою?

20 років виповниться цього року українській Конституції. На жаль, основний закон держави не працює так, як мав би. На цьому наголошують фахівці. Утім, спроби змінити його на краще все-таки є. Йдеться про внесення змін до Конституції, які стосуються правосуддя.

«28 червня буде 20 років нашій Конституції, але, на жаль, шлях, який ми мусимо пройти до існування у нашій державі дійсно працюючої, дієвої Конституції ще довгий, – зазначає Юлія Кириченко, керівник проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ, експерт групи «Конституційна реформа» Реанімаційного пакету реформ. – Революція гідності вимагала зміни механізму державної влади. На жаль, до цього часу змін не відбулося. Президентом було започатковано три ініціативи: реформа правосуддя, децентралізація та вдосконалення декларування конституційних прав і свобод людини. На перші два напрямки до Парламенту були внесені законопроекти про внесення змін до Конституції. І 2 червня цього року один із законопроектів був повністю схвалений Парламентом. Нагадаю, що спочатку треба 226 голосів набрати в парламенті, а наступній сесії – 300 голосів для того, щоб схвалити повністю зміни до Конституції, які стосуються усіх розділів окрім 1, 3 та 13. Зміни мають завершитися всеукраїнським референдумом. Щодо правосуддя, то кінцевий пункт – Верховна Рада.».

2 червня Верховна Рада України остаточно схвалила зміни до Конституції щодо правосуддя. Таким чином, за словами Юлії Кириченко, ми отримали шанс на побудову справедливого судочинства.

«Чому шанс? – говорить фахівець. – Тому що зміна Конституції ще не говорить про те, що зміниться судова система. Є імплементацій ні закони, тобто, які деталізують Конституційні положення, і є їх реалізація на практиці. Соціологічне опитування показало, що в Західній Україні повністю довіряють суддям лише 1% населення. Якщо порівняти з європейськими даними, то це найнижчий показник серед європейських держав. Далі ми запитали чому така низька довіра, і які проблеми є у судовій системі. Найголовніші проблеми, які називали люди – це корупція, залежність від політиків, від олігархів та кругова порука на місцевому рівні.».

Попри те, зміни внесенні і є надія, що оновлена судова система працюватиме краще. Що ж саме змінилося, і як це покращить судову систему?

«Перше – змінюється порядок призначення суддів, – пояснила Юлія Кириченко. – До цього на перші 5 років суддів призначав Президент за поданням Вищої ради юстиції. Але фактично склалося так, що Президент міг невмотивовано відмовити Вищій раді юстиції щодо призначення певного кандидата на посаду судді і тут виникала корупція. Після п’яти років роботи суддю безстроково має призначити Парламент. Якщо його подальша робота залежить від Парламенту, і якщо до нього потрапляє справа пов’язана із політичними силами, які представлені в парламенті, народними депутатами, їхніми родичами, чи може бути такий суддя незалежний при розгляді цих справ? Очевидно, ні. Європейський стандарт – це призначення судді зразу безстроково, але добір суддів має дуже ретельну процедуру: підготовка, перевірка на доброчесність, два іспити, складання рейтингу. І зараза це все у нас відображено на деталізацію Конституційних положень в новій редакції закону «Про судоустрій і статус суддів». Цей закон прийняли у Парламенті також 2 червня. Тепер суддя призначається безстроково, і є детальна процедура, яка спрямована на те, щоб виявити професіонала, доброчесну людину, яка займе цю посаду. Подання робитиме Вища рада правосуддя, тобто реформована Вища рада юстиції, і воно повинне стати визначальним. А Президент лише формально підписує указ за цим поданням. Реформа вдасться, якщо Президент дійсно виконуватиме церемоніальну функцію: в законі зазначено, що він не може невмотивовано відмовляти, не може перевіряти попередню процедуру добору. Це все віддається Вищій раді правосуддя. Нинішня Вища рада юстиції після реформи матиме інший склад і працюватимуть у ній, в більшості, судді у відставці.

Друге – оновлення суддівського корпусу – прихід в судову систему людей з поза цієї системи. За 6 місяців, тобто до кінця року, має бути сформований новий Верховний суд. Верховний суд України і всі вищі спеціалізовані суди ліквідовуються. Натомість створюється Єдиний Верховний Суд. За ці шість місяців оголошується конкурс на посади у Верховний суд. На конкурс можуть йти окрім суддів, які займали посади у Верховному суді і Вищому спеціалізованому суді, науковці, які мають 10 років стажу у галузі права та адвокати, які мають 10 років адвокатської діяльності. Вони йдуть разом із суддями на загальних підставах. Є надії, що багато судів не братимуть участь у конкурсі. Буде іспит, перевірка майна, причому суддя має сам довести, що всі його статки і статки його родичів відповідають доходам, які він отримував у попередні роки. Раніше це мали доводити органи державної влади, що хтось незаконним шляхом отримав певний дохід і придбав якесь майно. Це було дуже складно, бо треба було мати докази надання хабарів або іншого незаконне збагачення. Апеляційні суди теж будуть оновлюватися за тією ж процедурою: допускаються науковці та адвокати, але зі стажем роботи 5 років. Передбачається створення також Вищого антикорупційного суду, але коли він буде створений і порядок його створення не прописані у законі про судоустрій.

Третє – реформується Конституційний суд. Тут вдалося менше, тому що головне на що акцентували експерти – це зміна порядку формування суду – залишилася незмінною. Плюс Конституційні зміни не передбачають оновлення суддів Конституційного суду. Це плювок у бік суспільства, тому що у його складі до цього часу працюють 5 суддів, які в 2010 році змінили Конституцію. Є постанова Парламенту, яка каже, що вони порушили присягу, і яка закликає Президента змінити цих суддів, але вони донині на посадах, більше того – один із них голова Конституційного суду. Тут є провал, але є і перемоги. Громадяни мають нове право – конституційна скарга. До цього часу з питань неконституційності законів могли звертатися не менше 45 нардепів, Президент, уповноважений верховної ради з прав людини, Верховний суд, якщо загальні суди звертаються до нього у випадку неконституційності закону, який був застосований під час розгляду конкретної справи. Тепер таке право надається і громадянам, за умови, якщо в загальних судах був застосований закон який на думку громадянина порушує його конституційні права. Тоді після загальних судів він може звернутися до Конституційного суду з предмету того, що закон, який прийняв Парламент є неконституційним. Якщо суд це визнає, то закон втрачає дію. Але ми не маємо нової редакції закону про Конституційний суд, який пропише цю процедуру. Тому на сьогодні, очевидно, людина не зможе звернутися з конституційною скаргою, бо немає процедури її подання. Треба вимагати, щоб Парламент врегулював це у новій редакції закону про конституційний суд.».