Минулого року в грудні ми розповідали вам, дорогі читачі «Свободи», про непросту ситуацію, в яку потрапила літня жінка Марта Путера. Вона мешкала у гуртожитку, в маленькій кімнатці, заваленій лахміттям. Ба більше того, багато років тому в тій кімнатці трапилася пожежа, з тих пір там не робили жодних ремонтів. Отак і жила жінка – без меблів, посеред обшарпаних стін, а під ногами – холодний вологий бетон. У вікнах були такі величезні шпарини, що пролізала рука, а над головою висіли голі дроти, котрі в будь-який час могли закоротити. Бабуся не мала ні ліжка, ні шафи. Спала, скулившись на старому розкладному кріслі, коли ж воно зламалося – на підлозі. Тож не дивно, що тернополянка Люба Варениця, побачивши цю картину, жахнулася і звернулася до нас в редакцію, щоб оприлюднити проблему та попросити добрих людей допомогти…
З тих пір минуло майже пів року. Марта Петрівна разом із Любою Василівною знову звернулися в редакцію, та цього разу, щоб висловити велику подяку щирим, небайдужим людям.
Жінки розповіли, що після виходу статті в нашій газеті до них звернулося чимало людей, котрі пропонували допомогу. Жінки-волонтери збирали кошти, дехто пропонував меблі. Зрештою, завдяки спільним зусиллям вдалося зробити чимало.
Зокрема, всі разом винесли мотлох, приготували кімнатку до ремонтних робіт. Знайшли майстра, котрий, хоч і розуміючи, що роботи ой, як багато, погодився. Так розпочався ремонт.
Пані Марта не могла перебувати вдома, тож її на певний час прихистила Люба Василівна. Вони разом зустріли Новий рік, провели Різдвяні свята…
Ремонтні роботи відбувалися повільно. Та й не дивно, адже приміщення було вологе, роками не опалювалося, тому майстер докладав максимум зусиль, щоб все зробити на совість. Знайшлися добрі люди, котрі пожертвували для пані Марти гарне ліжко, інші – шафу. Кімнату пофарбували у світлий колір, заробили усі тріщини і щілини у вікнах. Далі дійшла черга до підлоги. Знову ж таки допомогли добродійники. Кошти на придбання лінолеуму надали з благодійного фонду ТРЦ «Подоляни». Тож пані Марта Великодні свята зустрічатиме у чистій, теплій, світлій оселі.
До слова, пані Люба написала чимало звернень, заяв у різні інстанції міста. Зрештою, з Марти Петрівни списали всі борги за опалення (більше 6 тисяч гривень), адже в її оселі навіть не було батареї. Міська рада надала одноразову грошову допомогу. Фінансово допомогла і депутат міськради Мар’яна Юрик. Були добродійники, котрі надсилали кошти анонімно. Дорогі читачі, повірте, ваша поміч неоціненна. Окремо дякуємо кожному із вас.
«Добрі люди, щиро дякую вам за чуйне серце, за те, що не залишились осторонь, а допомогли мені у такий важкий час. Дякую за всю допомогу, за меблі, ремонт, гарний дім. Ви зробили для мене багато. І я вірю, що Бог вам віддячить сторицею.
Вітаю усіх з прийдешніми Великодніми святами. Нехай у ваших сім’ях панує добро, достаток, мир і злагода. Я молитимусь за вас, мої добродійники», – щиро сказала пані Марта Путера.
Зоряна ДЕРКАЧ
