Колегія суддів апеляційного суду Тернопільської області залишила без задоволення апеляційні скарги захисників та обвинуваченої Мар’яни Б., Гусятинським районним судом визнаної винною у скоєні тяжкого злочину — умисному вбивстві людини (ч.1 ст. 115 КК України) та засудженої до 9 років позбавлення волі.
Отже, згідно з вироком суду першої інстанції, у середині квітня минулого року пізно вночі 23-річна Мар’яна Б. разом зі своїм співмешканцем Ярославом М. та колишнім чоловіком Богданом Б. у неї на кухні розпивали спиртні напої.
Приблизно о-пів на третю ночі Богдан пішов спати, а між Мар’яною та Ярославом на побутовому ґрунті виникла сварка, що переросла у шарпанину, в ході якої потерпілий вдарив жінку по обличчю, схопив за руки, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження.
Роздратована Мар’яна, щоб помститись за зухвалу поведінку та завдані їй тілесні ушкодження, вирішила вбити Ярослава. Реалізовуючи свій злочинний намір та усвідомлюючи власні вчинки, вона взяла зі столу кухонний ніж та спробувала вдарити ним співмешканця у живіт. Але Ярослав оборонявся, прикриваючись рукою, внаслідок чого жінка порізала йому палець на руці та пошкодила сорочку.
Щоб довести злочинний умисел до кінця, обвинувачена свідомо вдарила чоловіка ножем у груди, що спричинило масивну кровотечу та призвело до смерті. Залишивши потерпілого на підлозі, Мар’яна Б. навіть не спробувала надати йому медичну допомогу і не викликала “швидку”, а пішла спати.
В апеляційних скаргах захисники та обвинувачена просили вирок суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Також вони просили змінити вирок у частині правової кваліфікації зі ст. 115 КК України (умисне вбивство) на ст. 116 КК України (умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання) та застосувати ст. 69 КК України, призначивши більш м’яке покарання, ніж передбачено законом. Проте доводи захисників та обвинуваченої, що вона перебувала у стані афекту повністю спростувала у своїх поясненнях психолог, судовий експерт, яка брала участь у проведені всіх експертиз. Водночас у своїх апеляціях вони не навели вагомих аргументів щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Заслухавши суддю — доповідача у справі та всіх учасників судового розгляду, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, і вирок суду залишила без змін.
