громада села Дорофіївка з гіркими сльозами на очах та болем у серці прощалася з Олександром Чуріловим, воїна ЗСУ, молодим юнаком, якому назавжди залишиться тридцять.
Сашу в селі знав кожен, був добрим хлопцем, всім допомагав, брався за будь-яку роботу та нікому не відмовляв в допомозі.
Дорослим Сашком став дуже швидко. Ще коли був дитиною залишився без матері, за короткий час помер батько, а також рідні брати Сашка.
До повноліття він вже був круглим сиротою. Школа, училище, армія – не легко все давалося, адже залишився сам.
На війну пішов добровольцем і сьогодні приїхав додому в домовині!
Кожен оплакує його як власного сина, онука, брата. Все село сумує, кожен житель плакав за Олександром, як за рідним.
Хрещена мати схилилася над домовиною, не такого бажала своєму похреснику. Їй вручили памʼятну Грамоту від Валерія Залужного і прапор, яким була покрита його домовина.
Сьогоднішній день в Підволочиській громаді оголошено Днем жалоби за Олександром Чуріловим.
Щирі співчуття хрещеній матері, родичам Олександра, односельчанам, сусідам, побратимам, всім, хто йому допомагав при житті та прийшов щоб провести в останню дорогу.
Нехай Господь Бог дарує йому вічне життя в Царстві Небесному!
