Новий Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повинен забезпечити справжню рівність адвоката з іншими учасниками судового процесу. Такої думки – тернопільський адвокат Ігор Юзьвак.
Окрім того, юрист впевнений, що професійний адвокат має володіти особливими якостями та вміннями. Інакше, він не зможе належно захищати свого клієнта.
Ви – адвокат-практик із досвідом. Тож перше запитання: кому насамперед потрібен Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»?
- Перш за все, такий Закон потрібен самим практикуючим адвокатам, бо він допомагає їм і впорядкувати їхню діяльність, і забезпечити гарантії та права, у тому числі – і безпеку. Адже не секрет, що інколи адвокат, особливо такий, який бере участь у кримінальних провадженнях, може опинятися у реальній небезпеці.
У другу чергу, цей Закон потрібен державі в цілому. Адже ніхто із нас не знає, коли йому може знадобитися правова допомога, а саме професійний адвокат, захищений законом і із гарантованими державою правами, зможе у разі потреби захистити будь-якого громадянина України.
Тобто у цьому Законі виписані всі нюанси, за яким ви нині працюєте?
- Так, звісно. Цими нормами я керуюся щодня, адже йдеться – про Закон. Щоправда, його необхідно удосконалити.
А як ви ставитеся до поширеної нині тези: «метою реформи є встановлення адвокатської монополії на представництво у судах»?
- Я не зовсім згідний із цим. Так, дійсно, йдеться, певною мірою, про монополію адвокатів на представництво інтересів, а також захист у судах. Однак саме завдяки принципу, введеному із грудня 2017 року шляхом прийняття змін до всіх процесуальних кодексів України, вдалося забезпечити доступ до високопрофесійного і належного захисту та представництва громадян у судах.
Адже для всіх, хто знайомий із Законом про адвокатуру, – не секрет: для того, аби отримати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю і могти займатися такою діяльністю, необхідно скласти іспити і пройти стажування. Лише після цього можна дійсно вважатися професіоналом. Усі ж інші юристи, одразу після закінчення навчальних закладів, можуть спокійно собі працювати…
Які ж якості треба мати юристу, щоб стати професійним адвокатом?
- Це, як то кажуть, – вибір кожного, в якій галузі права працювати і як себе реалізовувати у сфері юридичних послуг. Тому, якщо в людини є бажання, вона може, відповідно до закону, подати перелік документів, скласти іспити, пройти стажування і стати адвокатом. Втім, це – не все. У тієї людини повинні ще бути певні принципи. Одного бажання недостатньо! Для того, щоб відповідати своїй професії, потрібно дотримуватися принципів.
Перш за все, це – високий професіоналізм адвоката. Оскільки без такої риси неможливо належним чином захистити чи представити права будь-якої особи у суді. Друге – високі моральні якості. Адже адвокати постійно працюють з людьми, з різними юридичним особами, громадськими організаціями, об’єднаннями тощо. Для цього потрібно мати такі моральні якості, щоб завжди при наданні тих чи інших юридичних послуг залишатися, перш за все, людиною. Щоб клієнт завжди виходив від тебе задоволеним – як матеріально, так і в морально.
Третє, що, вважаю, дуже потрібне адвокату, – це високий рівень комунікації. Адже, щоб вирішити ту чи інші проблему, до кожного клієнта треба знаходити свій підхід.
А що ж все-таки не так у Законі, якщо вже є проект від 11.04.2019 р. за №10220. Схоже, законотворці вже готують якісь зміни?
- Зміни до теперішнього Закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» назріли давно. Це питання серйозно обговорюють протягом кількох років. Адже діючий Закон не забезпечує повною мірою тих прав адвоката, які йому необхідні, щоб незалежно здійснювати свою професійну діяльність.
Законопроект, про який ви згадали, це – лише пропозиції щодо оновлення чинного Закону, а саме – про внесення змін у порядок прийняття іспитів. Попри це, вже є три законопроекти, які містять фактично новий закон. Один проект подав президент. Цей документ зареєстрований у Верховній Раді ще 6 вересня 2018 р. Також є два альтернативних проекти, поданих народними депутатами.
Останнім часом законопроект, поданий президентом, адвокати дуже критикують. Підтримують їх і фахівці в інших юридичних колах. Адже той документ містить дуже багато загроз для нашої професії. Наприклад, звужуються певні права адвоката. До того ж, окремим категоріям юристів – таким, як судді і прокурори, забезпечується легший доступ до цієї професії. Для них не передбачили стажування в адвокатурі, хоча я вважаю, що це – неправильно. Таке навчання повинен проходити кожен. Також є ще ряд принципів, які суперечать як міжнародним нормам, які Україна зобов’язалася виконувати, так і нашій Конституції. Проекти народних депутатів, до речі, – дещо кращі. Однак якби вдалося об’єднати певні норми із президентського законопроекту, а також – депутатських, то вийшов би саме той Закон, що міг би гідно захистити права і надати гарантії адвокатам.
Що ви самі хотіли б бачити у новому Законі?
- Перш за все, хотів бачити там принцип, закладений у багатьох нормативних актах. У процесуальних кодексах йдеться про те, що будь-яка сторона має рівні права з іншими учасниками процесу, у тому числі – й адвокат. Проте на ділі це – не так. Особливо помітним цей аспект є у кримінальному процесі, де адвокат має набагато менше прав, ніж сторона обвинувачення, тобто прокурор і слідчий.
Вважаю, адвокатам треба надати більше прав на збирання доказів, висловлювання певних позицій в судовому процесі тощо. Це дійсно могло б забезпечити справжню рівність адвоката у судовому процесі з іншими учасниками процесу. Виграли б від цього усі.
Надія Новак
Довідка. Ігор Юзьвак народився 21.05.1982 р. у Тернополі. Закінчив міську школу №16. У 1999-му вступив до Національної юридичної академії ім. Я. Мудрого у Харкові. Закінчив виш у 2004 р. із відзнакою. Спершу працював у прокуратурі Гусятинщини на різних посадах. У 2007-му обіймав посади юриста і начальника юридичного відділу у ТОВ “Лікеро-горілчаний завод “Калганофф”. Працював у Збаражі до жовтня 2010-го. Згодом став юрисконсультом організаційного відділу ПАТ “Тернопільський радіозавод “Оріон”. Окрім того, із грудня 2008-го Ігор Юзьвак займається адвокатською діяльністю. Із 2015-го долучився до політичної партії “Добрий Самарянин”.
