23 грудня у Теребовлянському районному суді відбулося третє підготовче засідання по справі щодо загибелі двох працівників на підприємстві «Колос-2» у Теребовлі. 3 серпня 2017-го під час виконання будівельних робіт загинув 21-річний Андрій Михасик, а 8 червня 2018-го на тому ж об’єкті трагічно обірвалося життя 20- річного Володимира Солтиса. Директор товариства «Колос-2» — Степан Никеруй, будівельними роботами на підприємстві керував підрядник Юрій Парамей. Останньому оголосили підозру і нині справа за його обвинуваченням — у Теребовлянському районному суді.
На нинішньому засіданні суддя Анна Мельник розглянула клопотання учасників процесу. Оскільки на попереднє засідання несподівано для потерпілої сторони надійшли скарги від ще двох працівників «Колос-2» — Юрія Дяка та Володимира Парубейка — про те, що слідчі відмовили їм у визнанні потерпілими. Вони вважають, що Парамей порушив і їхні трудові права, тому хочуть представляти свої інтереси у рамках розгляду в суді цього провадження. Утім, на попереднє засідання скаржники не з’явилися, прибув їхній представник. На нинішнє слухання суд зобов’язав їх прибути і пояснити свою позицію. Юрій Дяк із Хмельниччини з’явився, а ось Володимир Парубейко надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності та про визнання його потерпілим. Від імені скаржників у суді виступив їхній адвокат Олександр Нюня. Спершу учасники обговорили скарги на бездіяльність слідчого щодо визнання скаржників потерпілими.
— Просимо визнати Володимира Парубейка і Юрія Дяка потерпілими у даному кримінальному провадженні, водночас відмовляємося від нашої вимоги щодо повернення обвинувального акту в зв’язку з його невідповідністю в орган досудового розслідування, — висловив позицію Олександр Нюня. — Під час досудового розслідування даних осіб допитували як свідків нещасних випадків, але їх не проінформували про те, що їхній роботодавець, який використовував працю людей без укладання трудових договорів, також понесе відповідальність за ч.1 ст. 171 Податкового кодексу України як особа, відповідальна за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) податку до бюджету, що йому буде висунуто підозру. Оскільки до суду надійшов обвинувальний акт за даним кримінальним правопорушенням, то мої клієнти також є потерпілими у цій справі, оскільки їхню працю використовували без належного оформлення. Їм було завдано моральної шкоди. Під час слідства Парубейко і Дяк подавали заяви про визнання їх потерпілими, але слідство не визнало їх потерпілими, як і не винесло постанову про відмову в залученні у ролі потерпілих.
— Щоб відкинути закиди в бездіяльності слідчого під час досудового розслідування, надаю заяви Володимира Парубейка і Юрія Дяка про залучення в кримінальному провадженні як потерпілих, що були подані лише наприкінці досудового розслідування, — наголосив прокурор обласної прокуратури Ігор Середзінський. — Дяк подав заяву 8 жовтня 2021-го — за день до скерування справи до суду, іншу заяву подано 29 вересня 2021-го року, однак слідча отримала її лише 18 жовтня 2021-го. Ще одну заяву отримала 11 жовтня 2021-го року, тобто після скерування матеріалів до суду. Вважаємо, що скарги щодо даного питання — безпідставні. Коли їх допитували як свідків під час досудового розслідування, то їм було повідомлено про кримінальне провадження. Будь-яких заяв із приводу визнання їх потерпілими не було, тому їхні права не порушені. Оскільки ці особи були працевлаштовані на підприємстві й заявляють клопотання про визнання їх потерпілими, то, вочевидь, ми не можемо заперечувати щодо задоволення їх клопотань про визнання їх потерпілими.
— Якщо заявники вважають себе потерпілими, то нехай суд визнає їх такими. Проте чому вони мовчали упродовж трьох років слідства, а наприкінці надумали?! — обурилася матір загиблого Володимира Солтиса пані Люба. — До того ж, Парамей і Парубейко — родичі, то чи не є це конфліктом інтересів? Це хитрий задум, щоб врятувати Парамея, пом’якшити йому вирок — мабуть, будуть згодом заявляти, що не мають претензій.
— Заперечити щодо відновлення порушених прав скаржників ми не можемо, має місце бездіяльність органу досудового розслідування, тому просимо скарги задовольнити і визнати осіб потерпілими, — виступив захисник Юрія Парамея Костянтин Василишин. 29 листопада цього року до Теребовлянського районного суду надійшло клопотання від захисника обвинувачуваного Костянтина Василишина на постанову прокурора. — Прошу скасувати рішення обласної прокуратури, прийняте у серпні 2018-ого року про зміну органу досудового розслідування. Кримінальне провадження тоді із Теребовлі забрали до Тернополя. Прийняте рішення вважаю необґрунтованим, оскільки воно не містить посилань на вимоги процесуального законодавства щодо неефективності слідчого відділу району, — заявив у суді Костянтин Василишин.
— Чітко встановлено, на яких підставах кримінальне провадження може бути передане до органу досудового розслідування іншого рівня. Причина передачі цього провадження — незабезпечення виконання поставлених перед слідством завдань, — наголосив прокурор. — Кримінальне провадження з 2017-го року перебувало в територіальному органі досудового розслідування в Теребовлі. Слідство проводилося неналежним чином, що слугувало прийняттю рішення про визнання розслідування неефективним, а відповідно, про передачу кримінального провадження до ГУНП в Тернопільській області. Про зволікання при здійсненні досудового розслідування в Теребовлі свідчать численні скарги від потерпілих та томи наглядових проваджень.
— Скарга захисника обвинувачуваного — безпідставна. Справу в Теребовлі належним чином не розслідували, не витребовували необхідні документи, не було здійснено процесуальні заходи, передбачені законодавством. У разі неефективного розслідування прокуратура мала право передати справу іншому органу, — зазначив представник потерпілої Володимир Твердохліб. — Клопотання безпідставне, бо теребовлянські прокурори і поліція не розслідували злочин, навіть не вилучили записи із камер відеоспостереження підприємства. Ми неодноразово зверталися до Генеральної прокуратури, до Тернопільської обласної прокуратури, — повідомила Любов Солтис. — Вісім місяців перед загибеллю мого сина на підприємстві загинув Андрій Михасик, але протягом того часу слідством навіть не було отримано висновку з Управління держпраці в нашій області. Дякувати Богу, що обидві справи забрали до Тернополя, що під свій контроль провадження взяв перший заступник керівника обласної прокуратури Олександр Божко. Прокурор Ігор Середзінський на судовому засіданні клопотав про продовження терміну запобіжного заходу для Юрія Парамея у вигляді особистого зобов’язання.
Суддя Анна Мельник пішла в нарадчу кімнату, а згодом виголосила ухвалу. Відмовила у задоволенні скарг Володимира Парубейка та Юрія Дяка на бездіяльність слідчого щодо визнання їх потерпілими, також відмовила у задоволенні скарги захисника обвинувачуваного на постанову прокурора. А ось заяви Володимира Парубейка і Юрія Дяка про визнання їх потерпілими задовольнила. Запобіжний захід продовжила до 20 лютого 2022-го року. Отже, тепер у даній справі є п’ятеро потерпілих: Любов Солтис, її чоловік Роман, який теж працював на підприємстві “Колос-2”, матір загиблого Андрія Михасика пані Марія, Юрій Дяк та Володимир Парубейко.
— У червні наступного року буде чотири роки, як нема мого сина, у вересні — п’ять років, як не стало Андрія Михасика. За їхні смерті мають відповісти винні! Підрядник не подбав про техніку безпеки на будівництві, тому сталося непоправне. Окрім того, зернові елеватори, які будували наші діти, — незаконно споруджені, є відповідна експертиза. Це вже відповідальність Никеруя. Чому він допустив такі кричущі порушення на своєму підприємстві? Доведемо цю справу до кінця, щоб це було уроком і для інших, — сказала після судового засідання Любов Солтис.
