Головна Новини В протитуберкульозному диспансері санітарка стала пацієнткою

В протитуберкульозному диспансері санітарка стала пацієнткою

З 3 по 7 липня 2017 року в Тернопільському Обласному протитуберкульозному диспансері працювала комісія по розслідуванню обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання – мультирезистентного туберкульозу легень у молодшої медичної сестри фтизіо-хірургічного відділення.

У роботі комісії взяли участь: начальник відділу з питань гігієни праці Олег Бандура (голова), лікар з гігієни праці Управління Держпраці у Тернопільській області Євген Марків, завідувач сектору профілактики виробничого травматизму – страховий експерт з охорони праці відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань у м. Тернополі Василь Наконечний, технічний інспектор праці Тернопільської обласної ради профспілок Михайло Марчук, лікар-епідеміолог ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» Любов Стойкевич, заступник головного лікаря Тернопільської університетської лікарні Ірина Синиця.

Професійне захворювання виявлено під час медичного огляду працівника та підтверджено клінікою професійних захворювань ДУ «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України».

Комісією встановлено, що професійне захворювання виникло за таких обставин:

– трудову діяльність молодша медична сестра здійснювала у фтизіо-хірургічному відділенні, яке відноситься до структурних підрозділів протитуберкульозних закладів з високим ступенем ризику захворювання персоналу на туберкульоз;

– молодша медична сестра виконувала у відділенні технологічні процеси, при виконанні яких постійно контактувала з джерелами інфекційного захворювання (проводила прибирання приміщень та санітарно-технічних пристроїв відділення, в тому числі операційного блоку, збирала, дезінфікувала, транспортувала і здавала білизну, у тому числі забруднену біологічним матеріалом, проводила дезінфекцію та передстерилізаційне очищення використаних медичних інструментів);

– молодша медична сестра забезпечувалась ЗІЗ (респіраторами з Хепа-фільтрами типу FFP3), необхідним спецодягом і спецвзуттям, згідно вимог наказу МОЗ України від 18.08.2010р. №684 «Про затвердження Стандарту інфекційного контролю за туберкульозом в лікувально-профілактичних закладах, місцях довгострокового перебування людей та проживання хворих на туберкульоз»;

– згідно Інструкції з охорони праці №22 щодо використання респіраторів у закладі (затверджена наказом від 03.01.2017р.№8), термін використання респіратора (без означення його назви, типу та марки) становить 8 робочих годин, а фактичні строки використання респіраторів під час роботи (до заміни на нові) молодшою медичною сестрою, згідно особистої картки обліку спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, становили від 4 днів до 1 місяця;

– в установі відсутні відповідні супровідні документи на наявні ЗІЗ (інструкція виробника з експлуатації, паспорт, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікат відповідності) з їх характеристикою, в тому числі, інформацією про термін захисної дії від ймовірного біологічного фактора та максимально припустимий строк (час) їх використання в різних умовах експлуатації, що суперечить вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008р. №761 та Положенню про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженому Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008р. №53;

– використання персоналом респіраторів, значно зменшуючи ризик ймовірного зараження туберкульозною інфекцією, не дає повної гарантії захисту від неї, так як існує ризик просочування під маску невідфільтрованого повітря з біологічним чинником через зазори між маскою і обличчям та механізм клапана;

– в структурних підрозділах диспансеру, в тому числі і в фтизіо-хірургічному відділенні, відсутні механічні системи вентиляції, означені Стандартом інфекційного контролю за туберкульозом в лікувально-профілактичних закладах, місцях довгострокового перебування людей та проживання хворих на туберкульоз.

Про це  повідомив Орест Бідяк, головний державний інспектор відділу з питань гігієни праці Управління Держпраці
у Тернопільській області.

Причиною виникнення професійного захворювання є:

– постійний, довготривалий контакт (до 90 % тривалості робочої зміни) в процесі трудової діяльності з біологічним фактором – патогенними мікроорганізмами, збудниками інфекційного захворювання туберкульозу, джерелами якого були хворі на туберкульоз, в тому числі хворі з бактеріовиділенням, а також інфіковані забруднені біологічним матеріалом білизна, інвентар, використаний медичний інструмент санітарно-технічні пристрої та повітряне середовище фтизіо-хірургічного відділення.

Враховуючи специфіку епідеміології професійного туберкульозу, зумовлену роботою в протитуберкульозній установі в умовах постійного та довготривалого контакту з джерелами шкідливого біологічного фактора виробничого середовища, відсутністю окремих державних санітарних правил щодо облаштування та утримання протитуберкульозних закладів, важко визначити конкретних осіб, порушення якими вимог чинних гігієнічних регламентів і нормативів привело до виникнення даного професійного захворювання.

Згідно ст. 13 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-XII , роботодавець (головний лікар) зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Згідно п. 3.1 Стандарту інфекційного контролю за туберкульозом в лікувально-профілактичних закладах, місцях довгострокового перебування людей та проживання хворих на туберкульоз, затвердженого наказом МОЗ від 18.08.2010р. №684, саме на головного лікаря закладу покладається організація інфекційного контролю за туберкульозом у протитуберкульозному закладі і саме головний лікар очолює Комісію, яка організовує і контролює виконання в установі даного Стандарту.

Згідно ст.23 «Соціальний захист медичних та інших працівників протитуберкульозних закладів» Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» – захворювання на туберкульоз будь-якої локалізації медичних та інших працівників, які надають медичну допомогу хворим на туберкульоз, працюють із живими збудниками туберкульозу чи матеріалами, що їх містять, визнається професійним, і заподіяна їх здоров’ю шкода компенсується у встановленому законом порядку.

З метою ліквідації і запобігання виникненню професійних захворювань головному лікарю Тернопільського обласного протитуберкульозного диспансеру комісією запропоновано виконати наступні заходи:

1. Ознайомити всіх працівників диспансеру з обставинами і причинами виникнення професійного захворювання;

2. Критично проаналізувати виконання в диспансері вимог Стандарту інфекційного контролю за туберкульозом в лікувально-профілактичних закладах, місцях довгострокового перебування людей та проживання хворих на туберкульоз, затвердженого наказом МОЗ від 18.08.2010р. №684 та розробити дієвий План щодо його реалізації, враховуючи обставини та причини виникнення професійного захворювання;

3. Отримувати від постачальників (виробників) респіраторів відповідні супровідні документи (інструкція виробника з експлуатації, паспорт, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікат відповідності) з їх характеристикою, в тому числі, інформацією про терміни захисної дії від ймовірного біологічного фактора та максимально припустимий строк (час) їх використання в різних умовах експлуатації;

4. Вимоги інструкцій з експлуатації ЗІЗ, в тому числі щодо терміну їх захисної дії від біологічного фактора – мікобактерій туберкульозу, включити у відповідні розділи обов’язкових для виконання працівниками документів (інструкції з охорони праці, технологічні регламенти тощо) і довести їх зміст до відома працівників, – протягом місяця;

5. Провести розрахунки потреби ЗІЗ (респіраторів) для працівників кожного структурного підрозділу диспансеру, з врахуванням ступеня ризику захворювання та терміну захисної дії від ймовірного біологічного фактора; створити їх місячний незнижуваний запас (резерв);

6. Забезпечувати всіх працівників установи достатньою кількістю ЗІЗ, з врахуванням ступеня ризику захворювання персоналу на туберкульоз та терміну їх захисної дії від патогенних мікроорганізмів;

7. Наказом по установі зобов’язати керівників структурних підрозділів посилити контроль за санітарно-протиепідемічним режимом у відділеннях, особливо щодо правильного використання персоналом ЗІЗ, спецодягу, дотримання протиепідемічного і дезінфекційного режимів, контролю за якістю проведеної дезінфекції та дотримання правил особистої гігієни;

8. Провести позаплановий інструктаж з усіма працівниками установи щодо питань охорони праці, виконання профілактичних заходів, правил використання респіраторів та їх тестування на щільність прилягання;

9. При прийманні на роботу нових працівників обов’язково проводити їм попередній медчний огляд з флюорографічним обстеженням ОГК та пробою Манту.