Минулих вихідних на території старого парку Кременецького ботанічного саду умудрилися «позичити» піони деревовидні та магнолії. Просто з корінням. Прямо в експозиційній зоні… А щоб виростити такі рослини, потрібно чимало часу – роки. З насінинки, з живця, з відводка, як новонароджену дитину, треба леліяти, доглядати, підживлювати.
Можливо, вони і приживуться в садочку якогось господаря. Якщо доглядатимуть за ними, як необхідно. Може, квіти і вабитимуть, і п’янитиме їх аромат, але…
Кременецький ботанічний сад – один із найстаровинніших в Україні. Його витоки сягають 1754 року, коли тут при єзуїтському колегіумі діяв аптекарський сад. Люди з усіх куточків України та й із закордону їдуть сюди, аби помилуватися унікальними ландшафтами, краєвидами з понад двохсотлітньою історією, а місцеві жителі так по-варварськи ставляться до краси, яку плекають працівники ботанічного саду. Замість того, щоб примножити і передати нашим дітям, онукам, правнукам у спадок…
Як можна назвати таких, які цуплять на території природо-заповідного фонду рослини? «Господарі, гості чи варвари?» – виникає в ці дні Великого посту запитання.
