Головна Новини Віталій Цимбалюк закликав тернополян приділити свій час діткам наших Героїв

Віталій Цимбалюк закликав тернополян приділити свій час діткам наших Героїв

11009107_1423829844581372_473250634790870850_nДепутат Тернопільської міської ради Віталій Цимбалюк на своїй сторінці у Фейсбуку закликав тернополян приділити свій час, увагу і тепло дітям українських воїнів: «Я звертаюся зараз до кожного чоловіка, який зараз тут, у тилу, виховує своїх дітей. До кожної сім’ї, яка збирається на прогулянку у вихідні. Озирніться: може, поруч із Вами живе дитина, чий батько зараз захищає ваш спокій на війні або віддав своє життя за те, щоби ви мирно гуляли рідним містом. Візьміть цю дитину з собою! – подаруйте цій дитині свою увагу, ласку і тепло» – написав він.

 У понеділок Віталій Цимбалюк з друзями та їхніми дітьми запросили до спільного відпочинку Михайлика і Дмитрика Басів та їхню сестричку Кароліну з синочком Михасиком. Хлопчаки вперше в житті побачили в кінотеатрі 3D-мультик, а ще – зіграли свою першу партію у боулінг; досхочу наїлися піци та поп-корну, і на перший погляд абсолютно нічим не відрізнялися від інших дітлахів нашої величенької компанії, розповів депутат.

«Та поки малеча забавлялася, Кароліна розповіла нам, скільки горя випало на їхню сім’ю. Їхня мама померла 6 років тому від інсульту: наймолодшому Дмитрикові тоді було всього два рочки, Михайлику – п’ять… Батько залишився сам із чотирма дітьми, тож старші Павло та Кароліна по-дорослому розділили з ним догляд і виховання молодших братиків. Рік тому важка хвороба прикувала батька до ліжка. А восени Павло Бас пішов добровольцем на фронт. Як розповіла Кароліна, не міг сидіти тут, поки ТАМ воювали його друзі», – написав Віталій Цимбалюк.

Павло Бас став героєм Небесної сотні в одне із найбільших християнських свят.

Як розповіла Кароліна, ще приїхав на Новий рік у відпустку, хвилювався, чи справляється сестра із молодшими, адже у неї і своя маленька дитина на руках. А на саме Різдво, 7 січня, Павла не стало – накрило «Градами» під Маріуполем… Зараз Кароліна забрала Дмитрика і Михайлика до себе, бо живе із чоловіком у домі його батьків. За татом допомагає приглядати бабуся і мамина сестра. «Ось так і живуть, міцно тримаючись за руки, і не дозволяють собі геть «розкиснути»», – каже Віталій Цимбалюк.

Кароліна мужньо переносить на своїх тендітних плечах тягар, який їй доводиться нести щодня.

«Коли я слухав цю тендітну дівчину, оточену галасливою малечею, не міг навіть уявити, яку силу духу треба мати, щоби мужньо пережити біди, що переслідують їхню сім’ю, – пише Віталій. – Дуже цікаво було спілкуватися із хлопчиками, адже моїй донечці щойно 4 місяці, і ми з Анею ще не зіткнулися з «проблемами підростаючого покоління»… До Шевченківських днів подарували усім трьом дітлахам по «Кобзарику», адже ця книга, як і Біблія, у кожного має бути своя. Але найголовніше – це та радість, сміх, захоплення, які випромінювали ці дитячі обличчя після такого незвичайно-святкового для них дня!»

Віталій Цимбалюк закликає небайдужих: «Тернополяни, прошу, озирніться навколо: чи не живе поруч дитина, чий тато зараз ВОЮЄ… Нехай малеча пограється із Вашими дітьми, поласує із ними морозивом чи поганяє м’яча. Я знаю точно: ці діти почуваються дуже обділеними, коли бачать Ваших щасливих дітей поруч із Вами. …Наші Герої повернуться, дай Боже, з війни, і навряд чи скажуть Вам недоброго, бо вони нікого і ні про що не просили. А от рубці на маленьких сердечках їхніх дітей залишаться назавжди. Батьки-воїни суворо промовчать, але чи Бог простить кожному з нас цю байдужість?»