Головна Новини Віталій Найда: «Ми не подолаємо зовнішнього ворога, поки не подолаємо внутрішнього»

Віталій Найда: «Ми не подолаємо зовнішнього ворога, поки не подолаємо внутрішнього»

25 березня 1992 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про Службу безпеки України». А першого квітня цього ж року поріг управління СБУ в нашій області вперше переступив одинадцятикласник Тернопільської третьої школи Віталій НАЙДА, повідомляє Вільне життя.

Співробітники служби запросили хлопця на профорієнтаційну розмову — запропонували вступити до новоствореного вишу СБУ. Він загорівся. Пройшов відбір. Закінчив школу із золотою медаллю. Відтак став курсантом і гадки не маючи, що рівно через 25 років очолить управління на рідному Тернопіллі. А передуватиме цьому служба на оперативних та керівних посадах у центральному апараті в найскладніший період новітньої історії України…

— Вітаємо вас, Віталію Анатолійовичу, в рідному Тернополі. До переведення сюди ви набули значного досвіду міжнародного співробітництва, навчалися за кордоном, працювали заступником начальника антитерористичного центру, очолювали департамент контррозвідки, дослужилися до звання полковника. Саме ви керували розслідуванням справи збитого «Боїнга-777». Чи вбачаєте якісь «плюси» у своєму новому призначенні?

— Це новий досвід, якого я не мав, оскільки завжди працював у центральному апараті. В Києві я дві третини життя проводив на службі, у відрядженнях, в тому числі в зону АТО. У Тернополі не менш напружено. З позитиву — тут живе моя мама. Останні три роки мені рідко випадала можливість навідатись до неї…

— Ви служите в СБУ майже від початку її створення. Розкажіть, як вона змінювалась.

— З утвердженням української незалежності служба повинна була змінюватися. До Кримської кризи середини 90-х років, коли проросійські сили вперше спробували взяти Крим під свій контроль, співробітники СБУ тільки вчилися бути офіцерами служби безпеки саме України, а не КДБ СРСР. Нині служба оновлена стовідсотково, але це зайняло майже покоління.

З 2006—2007 років ми почали усвідомлювати, що Росія може бути агресором. Тоді ж контррозвідка робила перші кроки протидії впливу ФСБ на ситуацію в Україні. Але до влади прийшов Янукович — і знову повернув вектор на схід. Це був другий кризовий період в історії СБУ. Хоча в 2009—2010 роках ми вперше розірвали договори про базування підрозділів ФСБ на Чорноморському флоті. Ми затримували співробітників спецслужб Росії за проведення в Україні підривної діяльності, ініціювали перші видворення російських дипломатів, спецслужбістів як персон нон грата. До цього такого ніхто не робив. Але протидія російській експансії була призупинена призначенням главою служби Олександра Якименка, котрий діяв в інтересах російської спецслужби.

— Як усе це вплинуло на вашу кар’єру?

— До Революції Гідності я був заступником начальника антитерористичного центру, та коли побачив, що відбувається на Майдані — 3 грудня 2013 року написав рапорт на звільнення. Повернувся у службу 2014-го, коли вже була біда. Мене покликали в той підрозділ, який я найкраще знав, — це контррозвідка. Було надзвичайно складно, бо країна виявилася не готовою до такої ситуації, і СБУ не мала досвіду протидії настільки потужному агресорові. Ми вчилися уже в процесі бойових дій, в тому числі в інформаційному просторі. Молоді патріоти, котрі не покинули службу і пройшли перевірку на предмет відсутності компрометуючих матеріалів, стали на захист безпеки країни.

— На тлі подій в Україні наша область залишається тихою гаванню — вона не прикордонна, тут низький рівень терористичної загрози. Роботи вашим працівникам вистачає?

— І тут є над чим працювати. Протягом минулого року за матеріалами оперативників управління було відкрито понад 150 кримінальних проваджень, більшість із яких за так званими важкими статтями Кримінального кодексу України.

Наше основне завдання — не допустити в області соціального вибуху, маніпуляцій групами осіб, які можуть дестабілізувати ситуацію в краї. Треба розуміти, що інформаційна війна Росії проти України триває і на Тернопільщині. У російських спецслужбах є співробітники, які відповідають за проросійські й псевдопатріотичні групи в соцмережах. А маніпуляція там на сьогодні — дуже серйозний виклик Cлужбі безпеки України.

Тернопілля — особливий регіон: тут завжди зароджувалися політичні рухи, воно давало поштовхи до подій на обох Майданах. Наш ворог знає цю особливість області й чітко усвідомлює: якщо Тернопіль «спалахне» якимось екстремістським рухом, зупинити його в Західній Україні буде важко.

Протягом останніх трьох років наші співробітники викрили 9 краян, яких вербували російські спецслужби для ведення підривної діяльності проти України. За спроби організувати провокації — ініціювали заборону в’їзду в Україну 17 росіянам.

До того ж російські спецслужби намагаються розхитувати ситуацію в Україні інформаційними акціями та провокаціями, залучаючи криміналітет, антиукраїнські громадські рухи, лояльні мас-медіа та продажних політиків.

— СБУ працює і з тимчасово переміщеними особами з Донеччини і Луганщини. Як багато «засланих козачків» вдалося виявити?

— Передусім зауважу: спецслужба працює таким чином, щоб у жодному разі не обмежувати прав переселенців, адже більшість із них — жертви обставин, що змушені були покинути рідні домівки.

Але деякі з них діють в інтересах агресора. Нещодавно слідчі УСБУ завершили розслідування у справі Костянтина Лефтера, який обвинувачується у вчиненні злочинів терористичною організацією «ДНР». У 2014 році він під виглядом переселенця прибув до Теребовлі. А згодом повернувся на Донбас і вступив до складу бригади «Восток» народного ополчення міноборони «ДНР».

Такі випадки поодинокі, але вже їх імовірність обумовлює  ретельну перевірку кожного, хто може перебувати у сфері впливу ворожих спецслужб і терористичних організацій.

— Попри війну, багато наших земляків продовжують працювати в Росії. Наскільки часто їх вербують спецслужби?

— Зазвичай у Росії наші заробітчани перебувають у статусі безправних нелегалів, тому російські спецслужби шукають серед них осіб, яких можна змусити до виконання злочинних інструкцій. Нам відомі спроби вербування росіянами наших краян для участі в збройній агресії проти України ще до початку анексії Криму. А з 2014 року кількість таких випадків зросла в рази.

Одного з наших земляків ефесбешники після повернення в Україну зобов’язали збирати і передавати їм інформацію про місця дислокації центрів підготовки українських добровольчих формувань, установчі дані командирів підрозділів, що залучаються до проведення АТО. Також він мав вступити до лав одного з добробатів, підбурити українців до самовільного перетину кордону з Росією (начебто для проведення тактичної розвідки) та здати їх як учасників каральної диверсійно-терористичної групи росіянам.

— Від початку АТО в ній узяли участь майже півтори сотні військовослужбовців із Тернопільського управління СБУ. Розкажіть про конкретні результати їхньої діяльності на прифронтових територіях.

— Оперативні матеріали, здобуті зведеними загонами Тернопільського управління в зоні АТО, слугували підставами для відкриття 103 кримінальних проваджень. Оперативники зведених загонів знешкодили кілька угруповань, причетних до «ЛНР». У складі одного з них діяв поплічник Гіркіна, який свого часу готував текст «конституції» «ЛНР», а також особи, причетні до організації псевдореферендуму на Донбасі. Наші співробітники викрили і знешкодили розвідувально-диверсійну групу, до складу якої входили бійці батальйону «Прізрак». Припинили діяльність трьох мереж інформаторів бойовиків. І це лише ті результати, про які ми нині можемо відкрито говорити.

— Яке співвідношення зовнішніх і внутрішніх загроз безпеці України в області?

— Внутрішні виклики безпеці країни не менш, а може, й більш значущі, ніж зовнішні. Ми не подолаємо зовнішнього ворога, поки не подолаємо внутрішнього. Передусім корупцію — це найнебезпечніша внутрішня загроза. Найміцніше вона вкорінилася в органах влади та правоохоронних структурах.

Торік лише за викритими фактами пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовими особами відкрито 31 кримінальне провадження.  Одна з найрезонансніших операцій — затримання на гарячому керівника управління Державної архітектурно-будівельної інспекції, який вимагав 50 тисяч гривень за невжиття заходів щодо притягнення до адмінвідповідальності забудовника.

Значного розголосу набуло викриття комісара обласного військкомату, який вимагав у підлеглого неправомірну вигоду у вигляді побудови дерев’яного будинку вартістю 280 тисяч гривень.

Але зауважу, що корупція — комплексна проблема, і розв’язати її тільки судовими вироками навряд чи вдасться. У боротьбі з корупцією важливо об’єднатися і силовикам, і громадянам. В управлінні СБУ діє цілодобова телефонна гаряча лінія. Запевняю, що жодне повідомлення про зловживання посадовців не залишиться поза увагою.

— Який результат протидії служби фінансовим зловживанням?

— Торік наші співробітники запобігли завданню державі збитків на суму понад 50 мільйонів гривень; повернули з-за кордону валюти на 5,3 мільйона гривень; запобігли 13-ти незаконним оборудкам іноземних організацій та фінансових груп; до бюджету повернули понад 17 мільйонів гривень та вилучили матеріальних цінностей нас суму майже 5,5 мільйона гривень.

— Отже, з ваших слів зрозуміло, що колектив управління загалом справляється із завданнями. Але новий керівник — це завжди певні зміни, зокрема кадрові.

— Колектив загалом гарний. Хлопці молоді, прагнуть працювати, але незначні кадрові зміни будуть — на підставі результатів оцінки роботи управління за останні півроку. Я вимагатиму, аби кожен керівник ухвалював рішення в межах своєї компетенції, а не чекав вказівок згори і не кивав на підлеглих. Пасивні керівники службі не потрібні.

— Що ви побажаєте колегам у переддень професійного свята?

— Мирного неба. Відчуття надійного офіцерського ліктя поруч. Упевненості в тому, що ми потрібні Україні. Переконання в тому, що якщо не ми, то ніхто. Більше позитиву, відновлення авторитету служби серед людей. Щоби хлопці поверталися з АТО до своїх сімей живими-здоровими, але й водночас не шкодували себе в цій боротьбі…

Фото Петра КОРОЛЮКА