У Чорткові слово “піца” останніми роками асоціюється з іменем місцевого жителя Віталія Колошиця. Чому? Бо такої смачної піци, як у нього, немає ніде. Окрім того, молодий чоловік вже кілька років поспіль демонструє кулінарний професіоналізм, посідаючи призові місця на чемпіонатах з приготування піци. А ще з його подачі цьогоріч у Чорткові група ентузіастів встановила унікальний рекорд, виготовивши найбільшу піцу в Україні. До слова, минулими вихідними у Львові відбувся черговий чемпіонат з випікання піци. Чортківчанин знову посів на ньому почесне призове місце. Ми зустрілися із талановитим піцайоло, щоб поговорити про перемоги, плани та й, звісно ж, піцу… пише Свобода
“Своє покликання обрав ще в дитинстві”
“Любов до кухні мені прищепила прабабуся. Першою моєю стравою була яєчня. Її приготував у п’ять чи шість (не памятаю точно) років. Після школи у рідному Чорткові навчався у профтехучилищі за спеціальністю “Кухарська справа”. Опісля вступив у Київський національний університет харчових технологій. Попри навчання увесь час працював. А як інакше? По-перше, практика, а по-друге – треба було за щось і жити. В одному із столичних ресторанів розпочинав звичайним “принеси-подай-почисть”, а дослужився до су-шефа”, – розпочав розмову Віталій.
Далі доля закинула хлопця у Францію. Там він практикувався в місцевому ресторані, набував досвіду, вивчав нові техніки.
Став піцайоло випадково
Після стажування у французькому ресторані Віталій знову повернувся у Чортків. Тоді ж і зустрів свою Тетяну. Невдовзі молода пара побралася. У них народився первісток Олександр. Коли Сашко був ще зовсім маленьким, сім’я Колошиць вирішила податися у сонячну Італію. Саме там Віталій вперше у житті спробував професію піцайоло.
«Я працював в одному із «конвеєрних» ресторанчиків. Чому так кажу? Там щодня було кілька сотень відвідувачів. Увесь день на ногах. Пам’ятаю, розпочинав із чищення креветок. Згодом дослужився до су-шефа. Однак шеф-кухар закладу бачив, що у тій професії я себе вичерпав, стало не так цікаво. Ось і запропонував стати піцайоло. Зізнаюся, спершу я засміявся: «Який з мене піцайоло»? Я ж тісто тримав у руках, коли з бабусею пироги ліпив у дитинстві. Однак він таки наполіг, просив, щоб я бодай спробував. І з того часу понеслось…».
Справді, відтоді Віталій не уявляє себе без «Маргарити», піци «Неаполетано» тощо. Вивчає все нові і нові техніки, щодня випробовує власні рецепти, переймає досвід світових гуру з випікання піци.
Друзі вмовили позмагатись на Чемпіонаті
«Хоч як класно в Італії, я більше не міг там бути. Не знаю чому, але настільки сумував за Батьківщиною, що одного дня сказав сім’ї: «Пакуйте валізи – ми їдемо додому».
Зізнаюся, повертаючись в Україну, я плекав рожеві мрії про власний ресторанчик, де готуватиму оригінальну піцу. Як до нього з’їжджатимуться звідусіль. Однак не все так сталося, як гадалося. З’ясувалося, щоб відкрити власну справу, надто заклад харчування, у нашій країні потрібно дуже багато фінансів, і ще більше, щоб це все тримати на плаву. То ж цю мрію довелося відкласти до кращих часів”, – продовжив чортківчанин.
Чоловік влаштувався в один із кращих закладів Чорткова. Незабаром слава про місцевого піцайолу розійшлася по всій області. Хто б не приїхав до Чорткова, намагався скуштувати знамениту авторську піцу від Віталія Колошиця.
«Минулого року у Львові відбувся перший чемпіонат з приготування піци. Мої друзі, дізнавшись про це, почали наполягати, щоб і я спробував там свої сили. Що тут говорити, мені самому стало цікаво, тож і поїхав».
Це було неймовірно захоплююче, ділиться Віталій. Познайомився із багатьма колегами у цій справі. Посів почесне друге місце.
Після цього вирішив, що не здаватиметься, і вирушив на Всесвітній чемпіонат з випікання піци в Італії.
«Висловлюю величезну подяку моєму доброму товаришеві, меру Чорткова Володимирові Шматьку, який допоміг мені потрапити на той чемпіонат. Адже для цього потрібні були значні кошти. Донині з трепетом згадую ті три дні. По-перше, все організували на колосально високому рівні. На кухні працювали справжні професіонали. Та й приміщення були забезпечені новітнім професійним обладнанням. Це – досвід, цікаві знайомства і великий стимул до розвитку!» – ділиться чортківчанин.
Віталій Колошиць увійшов у сотню кращих піцайоло світу, посівши 59-те місце.
Після цього у нього з’явилося ще більше наснаги й ентузіазму. Якось він навіть задумав встановити оригінальний рекорд, виготовивши найбільшу піцу. В цьому йому знову допоміг міський голова Чорткова Володимир Шматько.
У місті якраз проводили «Піца-фест». Тож Віталій і ще кілька професійних кухарів виготовили найбільшу піцу в Україні.
«Тоді немилосердно пекло сонце. А ми сім годин біля печі – випікали коржі. Було нелегко, зізнаюся, навіть боляче, бо трохи обпеклися. Але це було того варте! Про нашу піцу, та й про Чортків, почула вся Україна».
Знову призер на чемпіонаті
Цьогоріч чемпіонат з випікання піци теж організували у Львові. Відбувався він минулими вихідними на «Арена Львів». Віталій вкотре вирішив спробувати свої сили.
«Було чудово! Вдячний організаторам за новий досвід, нові знайомства. Змагалися піцайоло у п’яти категоріях: «Неаполітанська піца», «Класична піца», «Найбільша розтяжка тіста», «Найшвидша розтяжка тіста» і «Піца акробатика». Я брав участь у перших двох. І в обох посів друге місце», – поділився Віталій.
Чоловік каже, що на майбутнє у нього напрочуд багато різноманітних задумів. З чемпіонатами вирішив поки «зав’язати», адже вони забирають значну кількість часу, сил та й ресурсів. Віталій також розповів, що нещодавно йому надійшла дуже цікава пропозиція. І вже невдовзі він вирушить працювати до Львова.
«У місті Лева ми відкриємо дві показові піцерії, де готуватимуть справжню італійську піцу. Надалі працюватимемо над франчайзингом».
Наприкінці розмови розпитала у Віталія, чи можна у Тернополі скуштувати справжню італійську піцу. Піцайоло зізнається, що є два місця.
«У нас люди готові вкладати великі гроші в дизайн, ремонти, антураж. А от коли йдеться про навчання кухарів, спеціальне обладнання, тут вже кошти закінчуються. Як на мене – це основна помилка. Та, гадаю, з часом все владнається. Адже піца – не просто тісто з м’ясом, змащене соусом. Це мистецтво, яке потрібно осягнути, пропустити через себе, яке потребує навчання і вдосконалення навичок. Тільки в такому разі вийде справжня піца».
