Головна Новини Відома тернопільська художниця малює українських “мадонн”

Відома тернопільська художниця малює українських “мадонн”

“Місто Тернопіль. Де живе, творить художниця Олеся Гудима. З її батьком Петром я вчився на факультеті журналістики Львівського університету. Петро Гудима знаний у Тернополі газетяр. Донині активно пише. Його донька Олеся теж закінчила цей журналістський факультет. Попрацювала в пресі. Вдало все виходило. Аж раптом у 2007-ому подалася в живописці. Відтоді в її доробку – тисяча картин.
Олесю. Щоранку, як відкриваю свою стрічку новин і в ній надибую Вашу якусь нову картину, то на душі вмить стає сонячно, тепло, радісно. І щоразу уста шепочуть пісню білоруських “Сябрів” – Алєся, Алєся, Алєся..Або згадую Олесю Купріна. Мешкаєте, малюєте у місті Тернополі, а душею, серцем весь час перебуваєте у незайманих пралісах десь біля Говерли.Давно збирався щось написати Вам, але щоразу себе стримую. Думаю, аби не наврочити.От цими днями на Вас накинулася якась натюрморткиня зі Львова, що ніби щось “позичили” з її мальованих квітів. Подивився на ФБ роботи тої пані, порівняв з роботами Олесі Гудими – у Вас великий світ, де барви, люди, квіти, сонця, небеса, згарди, очі, строї, врода, смуток, а у неї – тільки файні косиці.Най вона бере від Вас все що може взяти. Ви маєте всього стільки свого, не треба й мазка чужого. Олеся Гудима невтомно, ненаситно, із запалом, не почиваючи на лавранх, шукає себе у тематичних роботах /якщо так їх можна назвати/, у портретах /своєрідних, не буквальних/, у натюрмортах. Й з усіх водоспадом Шипіт /найбільший в Українських Карпатах/, скупаним у сонці, наповненим райдугами, вітрами струмить до серця глядача реальність, містика, романтика, казка, давні українські звичаї, традиції, віра.Художниця, як вправний віртуоз у забавах, породжує пензлем маленькі вистави з барвами, з людьми, з квітами. Від її картин черпаєш добру енергію, набираєшся нових сил. Кожен широсердно захоплений бажає одного: аби вона ніколи не припиняла свої експерименти-витівки. Вони обдумані-продумані-вистрждані. Майстриня ніколи не вдається до примітивізму, чогось вульгарного, злого.
Я живу в Ужгороді, в Закарпатті, де є знана закарпатська школа живопису. На жаль, з нинішніх художників лиш один-два шукають себе в етнотемах. Ви це робити постійно, неустанно, шліфуючи себе, свої теми, техніки. У Вашій іменній “гудимівській” школі живопису все таке глибоко українське, особливе, неповторне, тут і мотиви Київської Русі, і нинішньої Незалежної України, тут суто авторські образи бойківчанок, гуцулок, лемкинь. Не кожен тямить, як то треба багато знати, читати, вникати, аби передати вбрання, символи, кольори, щоб воно було за всіма канонами. От і ця Ваша Мадонна Українська – тут стільки кольорів, символів, загадок, кодів. Все разом несе море сили, добра, любові. У Ваших жіночих образах я щоразу бачу двох НАЙВЕЛИЧНІШИХ УКРАЇНОК – Лесю Українку та Ольгу Кобилянську. Так як вони любили Україну, як змалку прагнули вчитися, пізнавати, творити, як боролися з недугами, як писали геніальні твори, як дружили, любили одна одну, як змалювали шедеврально волинянок, буковинок, гуцулів, як перечитували гори наукових праць, перш ніж вдатися до якогось оповідання, новели, драми, роману. У своїх творчих потугах, пошуках Ви, Олесю, відчуваю, йдете саме такими непростими шляхами. Недавно створилисьте портрет Лесі Українки.Він у мене в серці, коли в ці дні перечитував три томи /з 12-ти томника/ листів Лесі Українки. Раджу всім і Вам теж – перечитати її листи. Вони мають стати маленькою Біблією для всіх українців.Раджу всім художникам, які спрагло шукають нових, незвіданих ще тем, прочитати “Некультурна”, “Битва” / реквієм за знищеними пралісами/, “Вовчиха”, всі твори Ольги Кобиянської. Ваші виставки були вже в багатьох містах, недавно виставлялися в Будапешті. Вельми хочеться, аби увиділи самобутні, яскраві, емоційцні роботи Олесі Гудими мої Ужгород, Мукачево. Можливо, вони якось творчо розбурхають тих, хто числить себе до славетної закарпатської школи живопису, але вже давно не наповнює свої малювання істинно закарпатським духом.
З правдивою пошаною, Ваш постійний глядач-поціновувач, Богдан Барбіл, тележурналіст, Заслужений журналіст України. Ужгород”, пише Bogdan Barbil

.