Спортсменка, чемпіонка та громадський діяч Лілія Проць уже два роки відвідує тернопільські садочки і школи. Вона не тільки проводить спортивні заняття і змагання для діток. Намагається спілкуватися і з батьками, і з вчителями, і з чиновниками від освіти, щоб був максимальний результат, розуміння того, що фізкультура і спорт це важливі та необхідні речі у розвитку дитини. Буваючи у школах і дошкільних навчальних закладах вона бачить і чимало проблем, які потрібно вирішувати. Стосуються вони, як організації занять так і відсутності спортивних залів і майданчиків у закладах. Ці проблеми представникам управління освіти і науки міської ради вона озвучила під час круглого столу «Проблеми освіти Тернополя: питання-відповіді», який відбувся у Тернопільському прес-клубі.
«Я вже два роки на громадських засадах працюю по школах і садочках, і співпрацюю з управлінням освіти, – розповіла Лілія Проць. – Я побачила стільки проблем, що мала б до вас на роботу ходити і кожен день говорити, що є така проблема в кожній школі, в кожному садку. Я розкажу їх, і хочу знайти вирішення цих питань, це результат спілкування, роботи з дітьми, батьками, вчителями, керівництвом шкіл. Вони мовчать, бо бояться про них говорити, і я їх розуміють. У двох початкових школах не має спортивних майданчиків. А ті майданчики, які вже стоять декілька років потребують ремонту, на 15 квітня вже знищений майданчик. Школа економічна також немає майданчика, школа №2 – початкові класи не мають взагалі де проводити фізкультуру, у них діти на уроках фізкультури грають в шашки. Спортивна база навіть не обговорюється, для початкових класів майже у всіх школах і садках не має інвентаря, коли приношу свій, то в мене враження, що я з іншої планети, і я починаю потім розповідати де що купити. Є проблема підвищення кваліфікації кадрів. Мене у минулому році інститут післядипломної освіти попросив прочитати для педагогів-дошкільників лекцію. Я поспілкувалася з людьми і зрозуміла, що це катастрофа. Два місяці назад я пройшла курс з дитячого фітнесу, де вивчала нові інноваційні методики, які можна використовувати для діток від півтора до 6-7 років, і я готова з методистами працювати, розказати і показати в садочках.
В садках не має два рази в тиждень фізкультури. Вона є в розкладі, але часто її замінюють підготовкою до дитячих ранків. Раз в місяць має бути спортивне свято, чомусь до Дня матері всі готуються, а спортивного свята не має. Шкільні спортзали – на стелі грибок такий, що жах. По два-три класи в одному спортзалі займаються. Їдальні – жесть. Якби я на тій ложці нашкрябала букву «Л», то напевно її сьогодні знайшла б. Обіди сервірують так, що все виглядає далеко не апетитно. Коли в сім’ї гарно подають їсти, а в школі дають, бурячок який розпливається по гарніру і те м’ясо, і вся тарілка заляпана, то мені самій не хочеться того їсти. Ціна так само в кожній школі своя. Давайте будемо давати вінігрет і кусок м’яса або риби – це буде корисніше, ніж незрозуміло що пхати у тарілку. Квашена капуста вже у горлі дітям стоїть. Є, правда і виключення, у 28-ій школі дають фарширований перець, я була приємно вражена. Під час уроків мають бути фізкультхвилинки, цього немає, дві музичні перерви мають бути також. Провітрювання класів відсутнє. На уроках фізкультури дітям погано, бо вранці мама не дала дитині поснідати через свою неосвіченість, вчителька не вигнала дітей на перерву і клас не провітрили. Це проблема.».
Присутня на засіданні директор управління освіти і науки Ольга Похиляк зазначила, що всі зауваження візьме до уваги і де це можливо, проблеми постараються вирішити.
