Іван Пелих – син колись відомого українського телеведучого Ігоря Пелиха, який у травні 2009 року загинув у моторошній автокатастрофі у Києві, будучи на піку своєї популярності. Спадкоємець шоумена також вирішив пов’язати своє життя з телебаченням та кіно – він навчався на режисера в університеті мистецтв імені Карпенка-Карого. Проте плани юнака кардинально змінилися після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Ще наприкінці лютого 2022 року Іван вирішив, що може бути корисним на передовій, адже вмів керувати дроном, який раніше використовував для творчих зйомок. Так, 20-річний хлопець спочатку опинився у ТРО Києва, а згодом і в гарячих точках на сході країни. OBOZREVATEL вирішив розповісти його історію.
На момент смерті зіркового батька Іванові було лише 7 років. Подорослішавши, він також вирішив податись у телевізійну “кухню”, проте, на відміну від тата, зайняв місце з іншого боку екрану. Пелих-молодший часто демонстрував у своїх соцмережах фотографії із закулісся зйомок, де він виконував роль оператора чи фотографа, працював із відеотехнікою, у тому числі й дронами. Останній досвід і став у нагоді Івану під час боротьби з російськими окупантами.
У мирний час, як можна зрозуміти із соцмереж, хлопець також захоплювався активними видами спорту, багато подорожував та проводив час із сім’єю.
Після повномасштабного вторгнення родина Пелиха вирушила до Дрогобича, що на Львівщині, а сам Іван повернувся потягом до Києва, звідки, навпаки, багато хто намагався втекти.
повернувся назад до Києва, бо прочитав у фейсбуці пост 112 бригади ТРО, що їм потрібні люди з дронами: “Якщо у вас є дрон, то передайте його нам, або якщо ви пілот — долучайтесь”. Думаю, супер, піду. Стріляти з автомата я не вмію, а керувати дроном вмію. Прийшов на їхню базу (на телефон, ясно, ніхто не відповідав) і кажу, що хочу приєднатись. Питають: “Бойовий досвід є?” — “Нема” — “Строчку служив?” — “Ні” — “Все, гуляй”. Тоді кажу: “А я з дроном” — “Ага, тобі сюди”. Так я потрапив спочатку в ТРО, де ми з кінця лютого по середину березня каталися по Києву та шукали ДРГ, потім по області трохи допомагали бригадам”, – розповідав Іван в інтерв’ю “Українському тижню”.
І хоча на початку великої війни у столиці та області тривали запеклі бої, справжній, як висловився сам Пелих, “екшн”, він побачив у Донецькій та Луганській областях, куди його відправили пізніше. Так, боєць воював у Лисичанську та на Бахмутському напрямку.
Спочатку всього лякаєшся: щось прилетіло, одразу пригнувся. А потім так звикаєш, що коли міномет стріляє не ближче, ніж сто метрів, ти далі собі сидиш п’єш каву, бо “спускатись в підвал ще рано”. От коли вже п’ятдесят метрів, то вже “ладно, піду”… Гарно пам’ятаю Лисичанськ. Лежу в окопі десь близько опівночі, по нас обстріл. І тут вони запускають сигнальні ракети, які підсвічують все навколо, як у фільмі “1917”. Там була сцена, коли герой пробігає біля будівлі, що палає — темрява, чорний силует і помаранчевий колір. Все абсолютно один в один: оця сигнальна ракета, яка все підсвічує помаранчевим, зорі, силуети”, – поділився спогадами молодий воїн.
2022 році Іван активно ділився знімками з передової у своєму профілі та давав інтерв’ю, проте зараз про нього мало що чути. Боєць не веде соцмережі, проте сторінку воїна регулярно відзначають у різних постах про збір грошей для ЗСУ. Головним фото у Пелиха стоїть його знімок у військовій формі, тому, ймовірно, хлопець продовжує воювати.
