Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу захисника обвинуваченого Юрія М. на вирок Теребовлянського районного суду від 1 березня 2023 року.
Як встановлено судом першої інстанції, 23 травня 2020 року, приблизно о 1-ій год. ночі Юрій М., керуючи технічно справним автомобілем “ВАЗ-21062”, із одним пасажиром у салоні рухався зі швидкістю приблизно 30 км/год через с. Соснів колишнього Теребовлянського (нині Тернопільського) району автодорогою у напрямку с. Раковець. Під час руху водій не був уважним, не стежив належно за дорожньою обстановкою, тому завчасно не виявив на проїжджій частині пішохода Олега М., вчинивши на нього наїзд. Після цього автомобіль зіткнувся з огорожею розташованого неподалік житлового будинку та зупинився. У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Вироком Теребовлянського районного суду від 1 березня 2023 року Юрія М. визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження), але покарання не призначено у зв’язку з його смертю.
Не погодившись із судовим рішенням, захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу та просив вирок скасувати, а кримінальне провадження у справі закрити у зв’язку з відсутністю в діях його підзахисного складу інкримінованого йому кримінального правопорушення. Вважав, що причиною дорожньої аварії стали неправомірні дії самого потерпілого Олега М., який намагався перешкодити руху автомобіля під керуванням Юрія М.: він підбіг до передніх дверей транспортного засобу зі сторони водія та обома руками схопився за них, а потім через приспущену шибку – за кермо автомобіля і почав вивертати його вліво, внаслідок чого транспортний засіб заїхав у кам’яний мур домогосподарства. Однак за декілька метрів до огорожі Олег М. забрав руки із керма і потрапив під заднє ліве колесо, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження. Також вважав недопустимим доказом висновок судової автотехнічної експертизи.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, детально проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, погодилась із висновком суду першої інстанції, що наїзд на потерпілого було скоєно саме таким чином, як це описано у вироку місцевого суду.
Хоча обвинувачений у суді першої інстанції своєї вини не визнав, винуватість Юрія М. повністю підтверджено показами потерпілого та свідків, висновками експертів, іншими матеріалами кримінального провадження. Зокрема, з показань потерпілого Олега М. суд встановив, що у ніч дорожньої аварії між ним та Юрієм М. через малозначний привід стався конфлікт, під час якого обвинувачений вдарив його, потім сів за кермо автомобіля і поїхав на нього. Олег М. почав підніматись, але відчув удар зліва і подальших подій не пам’ятав.
Досліджені у судовому засіданні письмові, речові докази та висновки експертів повністю підтвердили винуватість Юрія М. у скоєнні інкримінованого йому правопорушення. Зокрема, механізм отримання травм потерпілим.
Також колегія суддів відхилила твердження захисника, що висновок судової автотехнічної експертизи про причини ДТП слід визнати недопустимим. При цьому вказала, що дану експертизу слідчий призначив після проведення всіх експертиз (судово-медичних, транспортно-трасологічної, автотехнічної) і в якості вихідних даних наводив отримані висновки. Усі експерти мали необхідний досвід роботи та були попереджені про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих висновків.
Разом із тим, колегія суддів вказала на недопустимість ухвалення обвинувального вироку стосовно померлої особи. Річ у тім, що під час розгляду кримінального провадження обвинувачений загинув унаслідок військових дій російської федерації проти України. Розгляд кримінального провадження здійснювався у зв’язку із заявою батька Юрія М., який наполягав на реабілітації сина.
З огляду на наведене, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника обвинуваченого Юрія М. задовольнила частково, вирок Теребовлянського районного суду від 1 березня 2023 року – скасувала та закрила кримінальне провадження про притягнення Юрія М. до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України – у зв’язку з його смертю на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Пресслужба Тернопільського апеляційного суду
