Троє науковців виявили бажання очолити Тернопільський національний економічний університет. Це доктори економічних наук, професори Андрій Крисоватий, Оксана Ляшенко та Володимир Мартинюк. Про причини прийнятого рішення нинішній керівник навчального закладу Андрій Крисоватий повідомляв раніше. Двоє інших претендентів є випускниками Тернопільської академії народного господарства і довший час працювали у рідному вузі. А про те чому вирішили подати свої кандидатури на посаду ректора розповіли під час зустрічі із трудовим колективом та студентами 16 квітня. Цього дня усі претенденти презентували свої програми розвитку ТНЕУ, які планують реалізувати, якщо обіймуть посаду ректора.
Із програмами кандидатів усі бажаючі можуть детально ознайомитися на сайті вузу. А подібні зустрічі дають можливість скласти власне враження про людину і зробити висновки щодо вибору того чи іншого кандидата. На презентацію кожен із кандидатів мав 20 хвилин. Виступали в алфавітному порядку і перші двоє перевищили зазначений регламент. Цікаво, що перед представленням програм ведучий заходу попросив кандидатів дотримуватися толерантності при виступах та уникати дискредитації, як інших претендентів на посаду ректора, так і університету вцілому.
Програму Андрія Крисоватого усі бажаючі могли взяти у друкованому варіанті при вході в актовий зал. Те ж саме він озвучив зі сцени, демонструючи слайд-шоу. На початку свого виступу подякував тим з ким крокував поряд упродовж попередніх п’яти років та вибачився перед тими кого не дослухав або на кого не знайшов часу. Потім розповів яким бачить університет і що хоче зробити, якщо його оберуть на другий термін. Після презентації усі бажаючі могли задати йому запитання. Запитання знайшлися тільки у ще одного кандидата – Оксани Ляшенко. Серед іншого вона цікавилася над якою темою Андрій Крисоватий працює, як науковець, чим зумовлена його активна зацікавленість життям факультетів в останні місяці, чому не подав до суду на програму «Гроші». Діючий керівник дав відповіді на усі запитання конкурентки, але слухати програми інших кандидатів не став, а одразу після закінчення свого виступу вийшов із залу. Разом з ним вийшли й перший проректор і три ректори, які сиділи у першому ряду.
Виступ Оксани Ляшенко був емоційний, відвертий, часом фамільярний, безапеляційний. «Я не прийшла читати лекцію чи демонструвати слайд-шоу в дусі раннього комсомолу, пресувати вас лозунгами, змучувати і довго забирати у вас увагу, – зазначила на початку презентації Оксана Ляшенко. – Я прийшла поговорити відверто. Багато людей мене запитують чому я вирішила зробити цей крок. Роблю його свідомо, тому що мені болить. Мені болить за цей університет, за цей колектив, за цих студентів. Я фактично виросла з цим університетом і дуже добре пам’ятаю, яким він був: відкритим до всього нового, демократичним, в ньому ніколи не переслідували людей за інакомислення, тут була свобода думки, свобода інтелектуальної діяльності, повага до кожної особистості. Тому коли бачу, що зараз стало з університетом, я не можу залишитися осторонь, бо тут я стала кандидатом наук, професором, доктором наук. Вважаю, що у всіх людей має бути вибір, не може бути один варіант, має бути альтернатива, а далі – справа за людьми.». Під час запитань керівниця однієї із кафедр зазначила, що Оксана Ляшенко у коментарі в соціальній мережі принизила її честь і гідність. На що кандидат на посаду ректора відповіла: «Якщо ви маєте особисті претензії до мене, то можемо потім вийти за двері поговорити».
Володимиру Мартинюку випало презентувати свою програму останнім. Тому його виступ був не довгим, але інформативним. «Йдучи на виступ думав, що куди б не закидала нас доля, де б ми і ким не працювали, те, що стає нам рідним і близьким ніколи не залишає нас байдужим. Саме це є причиною того чому я подав свою кандидатуру на посаду ректора ТНЕУ. 20 років тому я покинув ці стіни, як студент. Після цього працював у ТНЕУ на посадах старшого викладача, професора, завідувача кафедри. Обставини склалися так, що я не міг змиритися з політикою, яка реалізувалася. Тому останній рік працюю професором «Львівської політехніки», і п’ять років є професором Варшавської школи управління. Сьогоднішні непрості часу несуть із собою не тільки великі виклики, а й великі можливості для змін. Сьогодні ці зміни активно стукають у стіни ТНЕУ. Якщо буде воля Божа і ваша воля стати мені ректором, то обіцяю що ці зміни принесуть в університет більше професіоналізму, більше честі, порядності, толерантності один до одного і розуміння».
Зустріч із претендентами на посаду ректора показала, що в економічному дійсно є проблеми, є незадоволені нинішнім керівництвом та політикою, яке воно реалізує, зокрема у частині організації навчального процесу. У кожного з кандидатів є підтримка в університеті. Та як розподіляться голоси важко передбачити. І саме трудовому колективу і студентству вирішувати, яких вони змін хочуть, і хто достойний очолити ТНЕУ. А показати свій вибір вони зможуть вже 25 квітня.
