Головна Новини Був прикладом мужності, честі та патріотизму: на Тернопільщині попрощалися з Андрієм Кулецьким

Був прикладом мужності, честі та патріотизму: на Тернопільщині попрощалися з Андрієм Кулецьким

Жителі Білецької громади провели в останню дорогу загиблого захисника України Кулецького Андрія Миколайовича, який героїчно віддав життя за Батьківщину, захищаючи її незалежність та оберігаючи вільне життя нашого народу на своїй землі від зазіхань московських орд.

Андрій Кулецький, 1986 року народження, був старшим солдатом і старшим водієм розвідувального відділення. Загинув 29 червня 2023 року в наслідок важких поранень в результаті ворожого танкового обстрілу позицій в районі населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області.

Вшанувати пам’ять, помолитися за спочилого Героя зібралися рідні та близькі, друзі та побратими, односельчани та жителі усієї громади. Лунали слова вдячності та підтримки скорботній родині з приводу непоправної втрати. Андрій був справжнім героєм, який не побоявся стати на захист своєї держави, а показав справжній приклад мужності, честі та патріотизму.

Єдиним серцем і устами творилася заупокійна молитва в домі спочилого, відтак зі словом проповіді звернулися священники, наголошуючи, що «немає більшої любові за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх…» (Іоана 15:13).

«Від імені Президента України, Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України прошу Вас прийняти цей прапор як символ Держави, якій він вірно та віддано служив…» – із цими словами скорботна родина загиблого Героя отримала прапор нашої держави, яку ціною власного життя захищав їхній син, чоловік, батько.

Далі похоронна процесія, із сумом і сльозами на очах, під звуки траурного маршу та поминальних піснеспівів, поволі рушила до храму преподобної Параскеви Терновської, де звершили чин похорону убієнного воїна Андрія. По дорозі, на знак жертовності і подяки, люди клякали і розсипали пелюстки квітів. Навіть природа через кружляння птахів виливала свій біль і тугу…

З церкви рушили на цвинтар по останній блаженній дорозі до тихої пристані і місця спочинку загиблого Героя під спів Трисвятого й похоронного маршу.  З гордим смутком домовину супроводить велика українська родина, що розділяє біль втрати і смуток кожного… Віримо, що його душа віднайде блаженний упокій в Царстві Небесному! Герої не вмирають! Герої завжди залишаються у наших серцях!