У серпні минулого року на адресу борців за справедливість надійшло звернення від жителя Тернопільської області пана Анатолія, в якому на шести з половиною аркушах людина викладала усю правду та факти свого незаконного звільнення та зловживання владою посадовцями ДЗ «Кременецька райСЕС».
При формуванні новоствореної санітарної структури та відповідно штатної чисельності, головний санітарний лікар Кременецького району Трубіцин не вніс пана Анатолія до списку працівників. Ось так просто взяв та свідомо викинув людину із відповідною освітою та стажем роботи зі штату. Натомість в штат потрапили навіть ті, хто не мав спеціальної освіти та кваліфікаційних категорій. Хіба з цим тверезомислячій людині можна погодитися при тому, що впродовж 15-річної діяльності на різних посадах в санітарній службі дослужилася до 2 кваліфікаційної категорії та одержувала грамоти і подяки за добросовісне виконання своїх професійних обов’язків ? Таки ні. Крім того, на момент звільнення пан Анатолій був єдиним годувальником сім’ї, оскільки дружина перебувала у декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Повний розпач.
Але пан Анатолій вирішив таки достукатися до правди та подав скаргу на дії свого шефа до ще вищого начальства. Але й від нього відповідь була більше подібна на розправу, бо було вказано, що в новоствореній структурі місця для Анатолія немає. І працевлаштування відбуватиметься винятково через біржу праці на конкурсній основі. Але й цього не відбулося, бо потрапити на той конкурс йому так і не судилося. Чому ж так? У подальшому, зі змісту звернення, нам вдалося дізнатися, що усій цій незаконній історії із вивільнення пана Анатолія зі штатної чисельності передувала інша, яка не припала до душі головному санітарному лікарю. Пан Анатолій мав необережність викрити злочинну діяльність цього посадовця, яка полягала в розкраданні фінансів із державного бюджету у вигляді проведення липових (70) дезінфекційних заходів у вогнищах інфекційних хвороб, на що списувалися паливо-мастильні матеріали та відповідно кошти. Але найголовніше, що саме отими віртуально проведеними заходами люди, які проживали у цих вогнищах, не отримували дієвої допомоги та наражалися на важкі захворювання. Другим викривальним кроком було те, що головний санітарний лікар з часом перетворив СЕС у приватну «колекторську фірму», завданням якої було незаконне вибивання коштів на нібито надані послуги з підприємців та навіть бюджетних установ під виглядом благодійності. Взамін цій послузі лікар обіцяв особисту лояльність під час перевірок санітарного законодавства. Схема поділу коштів була такою: виділялися премії найбільш наближеним за мовчанку та потрібні акти. Спецкошти взагалі йшли мимо їх призначення, про що доводив плачевний стан автотранспорту та відсутність спеціального обладнання. І коли був спалах сальмонели, внаслідок чого захворіло 67 людей, в т.ч. 20 діток, високоповажна комісія склала доволі таки чудного акта. Як вбачається зі змісту, головний лікар СЕС не міг вплинути на вказану ситуацію, оскільки не володів спеціальними знаннями із окремих питань епідеміології. Таке, повірте, дико читати. Як може перебувати на високій посаді профан, який при 20-річному стажі керівної роботи не може організувати кваліфікованого проведення розслідування вогнища інфекційної хвороби!? Нонсенс.
Звісно, про дані факти пан Анатолій неодноразово повідомляв прокуратуру, однак звідтам приходили одні відписки. На потрібну людину навіть у прокурора рука не піднімається. Це вже як аксіома, яка не потребує доведенню. Шукав правди та відновлення законності і справедливості у Президента, скерувавши до нього звернення. Проте цей документ по щаблях розгляду потрапив до Держінспекції з питань праці та МВС. Однак поважна структура нічого не віднайшла крамольного в діях головного лікаря СЕС, а відомство МВС, займаючись реорганізацією, навіть не спромоглося відповідь підготувати. Ходіння по муках та листування із відповідними структурами забрало в чоловіка майже три роки. Тому останньою надією на відновлення правди та покарання винних для пана Анатолія став відокремлений підрозділ борців за справедливість Волині.
Спершу, що було зроблено борцями за справедливість, – направлено до райвідділу міліції клопотання про результати розгляду кримінального провадження за вищезгаданими фактами, викладеними в заяві пана Анатолія, та подальше ознайомлення з матеріалами справи. З відповіді правоохоронців пан Анатолій дізнався, що за результатами розгляду заяви слідчим було винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). А канвою в постанову слідчого лягла шкода, заподіяна діями головного лікаря рай СЕС, яка не досягла, як виявилося, істотної. Отакої! Ознайомившись із матеріалами кримінальної справи, пан Анатолій вкотре надсилає борцям її копію для вивчення та аналізу «кропіткої» праці слідчого міліції.
Не погодившись з деякими висновками слідчого, борцями за справедливість було відразу ж скеровано до суду скаргу на цю постанову та додаткове пояснення, в якому викладено практично доказову базу, яка вказує на зворотне. Доказом злочинної діяльності головного лікаря СЕС були покази семи свідків, які прямо вказували на те, що слідчим вони чомусь були проігноровані під час досудового розслідування. Окрім цього, слідчим не було звернуто увагу на те, що обставини справи (окрім фактів привласнення, завідомо неправдиве показання, примушення свідків до давання завідомо неправдивих показань) свідчать про факти підробки підписів громадян у журналі реєстрації повідомлень СЕС. В даному випадку слідчим потрібно було призначити належну експертизу з метою дослідження підписів, оскільки тут вже проглядаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення). Таким чином, рішення про закриття кримінального провадження, за переконанням громадських правників, є передчасним.
Суд до розгляду справи залучив прокуратуру, яка аж тільки через майже три роки побачила, що таки постанова про закриття кримінального провадження винесена слідчим незаконно. Зважаючи на наведені у скарзі та додатковому поясненні пана Анатолія незаперечні факти, прокуратура, переписавши їх практично дослівно у своїй постанові, 18 січня нинішнього року виносить постанову про скасування постанови про закриття кримінального провадження. Відомості про прийняте рішення зобов’язала внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Суд трьома днями пізніше, зважаючи на винесену постанову прокуратурою, провадження за скаргою пана Анатолія закриває.
Нагадаємо, що нещодавно НАБУ затримало 10 санітарних лікарів і обшуки в 23.
