«Ігорко Задерейчук — снайпер, він стріляв у Києві…»

Снайпер на вулиці Грушевського — з Тернопільщини?
«Ігорко Задерейчук — снайпер, він стріляв у Києві…» Така несподівана новина облетіла кулею село Кордишів Шумського району. Більшість людей не хоче вірити, що їх земля могла народити вбивцю, згадують Ігоря як спокійного хлопця. А дехто все-таки призадумався: а раптом йому пообіцяли квартиру, то й взяв зброю в руки, аби вибратися з маленької кімнатки в гуртожитку, де тулиться з дружиною й малолітньою дитиною…

Детальна інформація про снайпера Ігоря Задерейчука з’явилася в інтернеті через день-другий після вбивств на вул. Грушевського. Кілька сайтів поширили резонансну новину: «Снайпера впізнали, коли він на якийсь час зняв маску. На його совісті вибиті очі і травмовані обличчя…» А в коментарях хтось навіть переконує, що він — той профі, що цілився з вікна шостого поверху, але вже не гумовими, а справжніми кулями.
Звісно, перевірити правдивість цієї інформації нереально, адже імена стрільців тримають під грифом секретності, та певно одне: у нинішньому гарячому інформаційному потоці рідко трапляється випадкова інформація: або це правда, або навмисна брехня. Кому ж вигідно таке писати про Ігоря?
Майданівці вишукують правду ледь не з-під землі і, як самі кажуть, не керуються принципом «одна баба сказала». З іншого боку — провладні структури відверто борються, зокрема й інформаційно, проти народу. Ігоря міг хтось підставити? Цілком можливо — аби розвіяти розмови про російських снайперів. До того ж першим написав про це якийсь донецький блогер. Ігор та його дружина негайно видалили сторінки у соціальних мережах і ніде нічого не коментують. У Кордишеві кажуть, що днями Задерейчук телефонував до родички, плакав, запевняв, що не стріляв, казав, що боїться за себе і за рідних. «Якщо мене заб’ють, то знайте — я ні в чому не винен!» — стверджував.
— Понад шість років тому ми випровадили Ігоря до Києва до дядька, бо залишився круглим сиротою, почав запивати, — згадує родичка Феофанія. — У селі вже нікого не залишилося з його рідних — мати, батько, дід і бабуся — на цвинтарі, хата стоїть пусткою. Ігор навідувався торік на провідну неділю. А оце нещодавно злодії залізли до оселі, я просила свого сина зателефонувати до Ігоря, але він не хоче — злий, що той пішов у «Беркут».
В Ігоря є два брати — старший служить військовим у Росії, роками не приїжджав до Кордишева, а брат-близнюк мешкає в Ігоревої тещі на Хмельниччині, він — неповносправний.
— Ігор походить із шанованої родини, якій випала дуже важка доля, — зітхає інша родичка Зоя Гринчук. — Його прадід був грамотним, мав свій банк, читав літературу про вільну Україну, словом, його називали «бандерівцем». Його вивезли з села невідомо куди, прабабця залишилася з двома дітьми… Ігорева бабуся теж брала участь у національній боротьбі, енкаведисти мордували її… Аби врятувати від заслання, її посватав старший на добрий десяток літ рідний стрийко Федір Филимонович Липка. Він був партійний, у 50-их роках був депутатом Верховної Ради СССР, у 60-их керував у Вишнівці, потім його направили головою колгоспу до Кордишева. Кровний шлюб позначився на дітях і онуках. Та, попри все, вони були чудовим подружжям, любилися до смерті, бабуся — неймовірна красуня, її неможливо було не любити.
Перший син Липок помер, а донька, мати Ігоря, народилася неповносправною. У селі згадують, що вона працювала на будові, відмовилася бути санітаркою чи посильною у сільраді.
— Вона була трохи дивна, безталанна, жила не сім’єю, а лише книгами, — розповідають. — Чоловік випивав, ніби десь замерз…
— Доки жив Федір Филимонович, доти була сім’я — тримав дисципліну, хлопців виховував. «Чиї діти?» — запитували. «Филимоновича!» — згадує пані Зоя. — Ігор та його старший брат гарно вчилися, були кмітливими, а на третьому, біднятку, далося взнаки кровозмішання…
Помер батько Ігоря, за два місяці — мати, троє дітей залишилися на бабусині плечі. Другим батьком для хлопців став їхній дядько — бабусин брат Ростислав Липка, який мешкав у Києві і працював головним енергетиком на заводі ім. Петровського. Саме він прихистив у себе Ігоря у перші роки.
— Дядька вже нема, він був дуже розумним, теж нелегке у нього було життя, — переповідають у селі. — Перша дружина була артисткою, вона соромилася, що чоловік із села. «Ты из-под деревенской крыши», — дорікала. «Никита Сергеевич Хрущов тоже был из-под деревенской крыши…» — віджартовувався Ростислав. Так вони й розлучилися. Друга дружина працювала в якомусь міністерстві. Мав дві доньки від різних шлюбів. Та Задерейчуків ніколи не забував — добряк був…
— Не вірю, що Ігор міг стріляти у людей! Він не такий, — знову повертається до наболілого пані Зоя. — Хтось підставив його, комусь вигідно спихнути на сироту таке жахливе безчинство…

Анна М’ятка, НОВА Тернопільська газета

Категорії: Новини

Теги: ,,,

Loading...

21 коментарів

  1. Вролодимир

    Стріляв, не стріляв…
    1. Належність до банди бєркуту – сама по собі злочин.
    2. Сильна неповносправна спадковість. Із такими родичами в “силову структуру” ще 15 років тому не прийняли ні за яких інших умов.
    3. Слабенька нервова система (схильність до алкоголю).

    Відповісти
  2. Да что же Вы за люди!Пока это не проверено,не стоит нападать! Подумайте,что на его месте мог быть каждый из нас.

    Відповісти
    • Не каждый, в ментуру, а тем более в ОМОН направляются работать. Туда идут самые жадные, т.к. там платят в 4 раза больше за аналогичную работу на гражданке.

      Відповісти
      • Думай головой а не....

        знаю поэтому говорю- открой любой сайт треьуются на работу следователи, участковые от 1800гр. иди ЧМО поработай…

        Відповісти
  3. Це всьогонавсього політична підстава,щоб схід налаштувати проти заходу.На фото добрий і спокійний хлопець,не робіть з нормальних людей – тиранів(((((((((

    Відповісти
  4. Желание распять другого, особо не вникая виноват-не виноват, присуще сегодняшнему дню, и этому как не странно есть объяснение – человеческие жизни, но заповеди Божьи не суди да не судим будешь, .. как и равно..не убий никто не отменял да и не отменит…всему свой час…хотелось что бы те кто это сделал или не дай Господь помышляет еще такое совершать понимали что наказание за грех всеравно настигнет не его так его близких аж до 4-го колена и это истинная правда

    Відповісти
    • Покажите мне хотябы одно колено семьи нынешнего президента, где его наказали за шапкокрадство и другие более тяжкие преступления, особенно за избиение студентов.

      Відповісти
  5. філімонович міг до схід сонця, як люди йдуть із церкви посвятивши пасху,спеціально стати і рубати дрова.

    Відповісти

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.

%d блогерам подобається це: