Головна Новини Як українців і поляків об’єднував тернопільський чай

Як українців і поляків об’єднував тернопільський чай

Амалія Лучаківська, дружина Володимира Лучаківського, тернопільського бургомістра в 1896–1903 рр., активно займалася благодійною діяльністю. У міській чайній, яку вона заснувала, знаходили допомогу найбідніші, пише monitor-press.com

«Тернопіль (…). У неділю, 5 січня, відбувся тут, у залі «Сокола», дуже успішний концерт для підтримки народного письменства. Фінансовий результат концерту, на жаль, не був рівнозначним із мистецьким ефектом – глядачів було мало. Наше товариське життя високою мірою послаблює розлам, який запанував між польською й русинською інтелігенціями. Багаторазово описаний факт зняття портрета Костюшка в залі «Сокола» розгорівся до гарячкового гасла взаємного бойкоту. «Сокіл» бойкотує русинів, а русини – поляків, внаслідок чого на наших публічних концертах і виступах у «Соколі» зазвичай пустки».

Такими невеселими рядками починається публікація в газеті «Kurjer Lwowski» від 10 січня 1902 р. Щоправда, подальший опис подій звучить оптимістичніше: «Цей національний сепаратизм не перешкоджає, однак, особам доброї волі в хороших вчинках. Дружина бургомістра пані Лучаківська (Амалія з роду Громницьких, – авт.), котра без допомоги комітетів і товариств заснувала у нас міську чайну, що протягом дня розповсюджує більше 1 тис. центових чаїв (фактично безплатних), підняла цей заклад до такого рівня, що для задоволення зростання попиту в перших днях січня була відкрита філія чайної у єврейській дільниці. На свято Трьох Королів (Богоявлення, – авт.) пані Лучаківська власним коштом організувала Боже деревце для дітей магістратської служби. Більше 50 діток, до яких Різдво не надто щедре, були ущасливлені виглядом чудово освітленого та багато прикрашеного деревця, й отримали, окрім приємних спогадів, багато сухофруктів, а кожна дівчинка – тканину на платтячко».

Luczakowska herbaciarnia 1

Редакція газети «Kurjer Lwowski» раділа, що добрий приклад Амалії Лучаківської перейняли інші. Як-от чиновники тернопільського магістрату, які замість того, щоб витратити гроші на вінок для покійного Станіслава Мручковського, економічного управителя, передали 22 крони дружині бургомістра. Ці гроші вона спрямувала Товариству Святого Вінцентія а Пауло.

Різдвяне дійство – це не перший благодійний захід, проведений Амалією Лучаківською. «Kurjer Lwowski» писав про її літні «садові забави» в міському парку Тернополя. «Замість голосних обіцянок, які потім розчаровують учасників, заздалегідь було сказано, що не буде нічого, окрім свіжого повітря й музики, а дохід передадуть на підтримку фонду міської чайної. Тоді зійшлося багато людей, які не пожаліли грошей на доволі дорогий вхідний квиток (по 80 геллерів за особу і по дві крони від родини). Пані Лучаківська, шляхетна дружина поважного чоловіка, не щадила трудів і мозолів, аби зібрати гроші для найбідніших, а в Тернополі таких багато. Минулої зими не один такий бідак у чайній знаходив увесь денний харч, інакше без теплої страви змарнів би».

Luczakowska zabawa ogrodowa

Міська чайна окремо обслуговувала нужденних, а окремо – шкільну дітвору. На її відкритті Амалія Лучаківська сама подавала чаї «всім сановникам міста», після чого «пожертви совісно сипалися на тацю, і кожен висловив ініціаторці визнання».

Родину Лучаківських (званих за Австрії Лучаковськими) в Тернополі пам’ятають. Володимир Лучаківський (1838–1903) був тут першим бургомістром-українцем, а його рідна сестра Леонтина (1858–1935) прославилася, видавши книгу-бестселлер «Домашна кухня. Як варити і печи» (Львів, 1910). У ній можна знайти багато рецептів випічки і «теплих страв», які, ймовірно, могли подавати в чайній її невістки Амалії Лучаківської. А ще можна прочитати, як виглядало урочисте чаювання знатної родини. Ось так у 1910 р. Леонтина Лучаківська подавала «Чай на підвечірок»: «Чай приладжує ся на креденсі. [Треба] покласти на столі плиткі тарелі, накриті серветою, десерові тарельці не розставляні (гості самі беруть), ножі, десерові ножики і вилки. [Подається] шинка, масло сарделеве (анчоусне, – авт.) і свіже, гріночки, канапки, рум (ром, – авт.), непражена сметанка, цитрина, покраяна в пластинки, тісточка, торти, конфітури, свіжі і обсмажувані медівнички, пампушки. [За] пів години до чаю дає ся крухий (пісочний, – авт.) торт із пінкою, до того солодке вино. Все те має бути приладжуване на окремім столі».

Luczakowska Leontyna

Леонтина Лучаківська. Фото надала авторка

Вікторія ГОЦЬ,
Тернопіль

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here