Головна Новини Юний музикант з Тернопільщини навчається у столичному військовому виші

Юний музикант з Тернопільщини навчається у столичному військовому виші

АрміяInform продовжує розповідати про перебіг вступної кампанії до вищих військових навчальних закладів України. Разом з публікаціями про умови вступу будемо писати й про юнаків і дівчат, які вирішили присвятити своє життя армії та вже обрали військовий виш.

Перша історія – про Юрія Салітицького, який мріє навчатися у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (ВІТІ. – Ред.). Як юнак з маленького містечка на Тернопільщині прийшов до рішення вступити на спеціальність «комп’ютерні технології» у столичному військовому виші, читайте у нашому матеріалі.

Піаніст, кларнетист та гітарист

– Я з міста Бережани Тернопільської області. Закінчив Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. Там я швидко подорослішав, навчився приймати самостійно рішення, – розповідає Юрій.

За його словами, у ліцеї з’явилася можливість ще раз проявити свій талант.

– Я закінчив музичну школу по класах фортепіано, кларнета. Граю на гітарі. Були додаткові заняття з вокалу. Співаю, бо співоча у нас вся родина – і по маминій, і по батьковій лініях. Щонеділі ми ходили до церкви, де теж співали… У ліцеї співав у нашому музичному колективі, – зазначає юнак.

За його словами, у репертуарі колективу – військово-патріотичні пісні, найвідомішою з яких стала «Армія моя».

– Цю пісню ми співали разом з хлопцями з Луганського військового ліцею, який нині розташований у Кремінній (Луганська область. – Ред.). У нас із ними програма обміну – на тиждень один з наших взводів їде до них, а їхній взвод – до нас. Поєднує нас із ними розуміння, що потрібно боротися зі спільним ворогом, який вчинив агресію проти нашої держави. І ми знаємо, що потрібно вдосконалювати себе, бо військовий без відповідних умінь, навичок не зможе нічого протиставити противнику. Тому наше завдання нині – вчитися, – каже Юрій Салітицький.

Бачу перспективу для себе саме в армії, де зможу реалізуватись…

– Чому вирішив бути військовим? Бо моя мама – військовослужбовець Збройних Сил України, учасниця АТО. А ще тому, що вважаю військових елітою суспільства. Бачу перспективу для себе саме в армії, де зможу реалізуватись… Є люди, яким хочеться працювати й мати вільний графік, а мене навпаки влаштовує робочий ритм військової людини. І я вважаю, якщо йдеш до армії, вона має бути тобі до душі. Бо коли військова служба людині не подобається, то краще не примушувати себе, – зауважує юнак.

На питання «Чому обрав ВІТІ?» відповідає, що сучасний світ уже неможливий без комп’ютерних технологій, а армія – тим паче.

– До того ж творчі люди потрібні всюди. І в армії також. Бо ми додаємо цьому світові нових барв.

Якщо ви, як і Юрій Салітицький, хотіли б вступити до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, докладніше про спеціальності та умови вступу читайте у нашому матеріалі «За скільки секунд має пробігти стометрівку майбутній військовий айтішник?»