Головна Новини Що пропонує Тернопілля для мандрівників

Що пропонує Тернопілля для мандрівників

В умовах послабленого карантину відпочивальники прагнуть здебільшого ознайомитися з тутешніми природними пам’ятками, знаменитими замками

Тернопільщина — край, любий серцю мандрівника, відпочивальника. Адже він має величезний туристський потенціал. Передусім тут захоплюють мальовничі краєвиди, каньйони, печери, водоспади, гори. Тільки пам’яток природи понад пів тисячі, або п’ята частина того, що є в нашій країні. Християнська душа прагне відвідати відпустові, сакральні місця і святині: Марійський духовний центр у Зарваниці та Почаївську лавру. В області понад третина всіх українських замків та їхніх руїн.

Одне слово, є що відкривати українському та іноземному туристові, є на що дивитися. Та на перепоні звичному туристському сезону цьогоріч став коронавірус. Потихеньку отямлюватися від жорстких карантинних обмежень туристична галузь на Тернопіллі почала у травні. Чи впевнені її теперішні кроки, які плани-задуми вона втілює?, – пише ukurier.gov.ua

Від спартанського готелю до золотокопальні

Національний заповідник «Замки Тернопілля» опікується 11 твердинями області. В основному — Збаразькому — організували майже три десятки стаціонарних виставкових залів, де турист може більше дізнатися про археологічні, етнографічні цікавинки краю, оглянути твори сакрального мистецтва, а також українських митців, ознайомитися з розмаїтими експозиціями. Упродовж майже двох місяців надзвичайної ситуації зі спалахом коронавірусної інфекції всі ці скарби історії та культури були зачинені для відвідувачів.

За цей час, як каже Ольга Станкевич, начальниця відділу обслуговування туристів та масово-освітньої роботи заповідника, тут втратили іноземних туристів, студентські, учнівські екскурсійні групи. Туристський сезон розпочали у другій декаді травня. А за перші два тижні після пом’якшення карантину Збаразький замок відвідали майже 300 осіб.

Звісно, мало, проте це був початок. Тож є сподівання, що активнішими стануть мандрівники, відпочивальники, прагнучи більше дізнатися про історію свого краю, України.

На початку літа в Національному заповіднику «Замки Тернопілля» організували круглий стіл, узяти участь у якому запросили представників туристичних фірм. Ділилися думками, пропозиціями щодо налагодження роботи туристичної галузі з огляду на карантинні особливості.

Звісно, «Замки Тернопілля» мають чимало туристських принад. Генеральний директор заповідника Анатолій Маціпура погоджувався з багатьма пропозиціями керівників турфірм, екскурсоводів щодо організації різних атракцій. Він розповів про вже зроблене і проблеми, які непокоять найбільше. Головна мета заповідника — зберегти те, що залишили століття нам від замків у спадок. А для цього архіважливого завдання потрібні значні капіталовкладення — для реставрації, збереження замків, облаштування під’їзних доріг до них. Сам заповідник не в змозі впоратися з такими викликами. Нині турист хоче розвиненої інфраструктури, об’єктів із цікавинками.

Кілька років тому розробили концепцію пристосування історико-архітектурних пам’яток Тернопільщини. До прикладу, Скалатський замок XVII століття, який здебільшого зберіг первісну планувальну структуру.  Тут зуміли не лише розчистити його, а й усі вежі накрити черепицею, відбудувати міст і браму. Нині деякі вежі стали своєрідними експозиційними залами. Турист може відвідати зали зброї та археології, української вишивки. А ще виставили дерев’яні скульптури видатного митця Івана Мердака, подбали про експозицію робіт художника Василя Купецького, який походить зі Скалата. У задумах —  облаштувати готель зі спартанськими умовами, де туристи — любителі середньовіччя могли б поспати на дерев’яних ліжках, погрітися біля груби.

Історично-побутове середовище мають  намір відтворити й у замку XVII століття у селищі Золотий Потік. Тут мала б оселитися родина, яка б вела натуральне фермерське господарство. Допомагати їм могли б туристи. Легенда стверджує, що Золотий Потік отримав назву від того, що в давнину в поселенні мили золотий пісок. Тож можна зімітувати таку копальню для відпочивальників, а ще обладнати мисливську базу.

Серед інших планів заповідника — створення на залишках Старозбаразького замку XIV століття палеоскансену та музею дерев’яного зодчества просто неба.

Ще один музей — пивоваріння Тернопільщини мав би з’явитися у Микулинецькій твердині. Влаштування лицарських турнірів має стати прерогативою для Язловецького замку. А ось у фортеці в Підзамочку Бучацького району йдеться про облаштування спортивно-туристського центру дельтапланеризму та екстремального туризму, а в Кривченському замку Борщівського району — туристсько-спелеологічного центру та відтворення ретроготелю-притулку.

Отож ідеї є, і тепер клопочуться, як їх втілити в життя. Нині ж турист, відвідавши замки та руїни, матиме чимало вражень від побаченого і розповідей. Головне — бажання не засиджуватися в чотирьох стінах.

Дерев’яну скульптуру Івана Мердака «Княгиня Ольга» виставлено у Скалатському замку

Атракцією стала сама природа

Чого прагне найбільше душа туриста, змученого карантинними умовами? Кому про це краще знати, як не екскурсоводу. Оксана Ленчук уже багато років займається екскурсійною діяльністю, а тепер представляє туристично-інформаційний центр Тернополя. Розповідає, що ще торік мандрівники, відпочивальники насамперед бажали відвідати християнські святині в Зарваниці та Почаєві. Насидівшись добряче вдома через надзвичайну ситуацію, пов’язану з коронавірусом, цього літа прагнуть здебільшого мальовничих краєвидів, ознайомитися із природничими пам’ятками, знаменитими замковими руїнами Тернопільщини. Ці незакриті об’єкти та приміщення — нині знахідка для туристів. Атракцією стала сама природа. Пані Оксана каже, що тепер людей цікавить наше минуле, але більше ставлять запитання про те, що їли наші діди-прадіди, як одягалися, розмовляли, святкували, яких звичаїв, обрядів дотримувалися. Розповідає екскурсовод їм і про квіти, які ростуть і цвітуть на цій території, місцеві оповідки про них.

Біля колишніх твердинь, що нині на балансі Національного заповідника «Замки Тернопілля», сміття немає, трава скошена, довкруж усе прибрано. Десь до фортеці є під’їзна дорога, десь немає, але все одно вона має свій шарм, притягальну силу, історію, легенди. Люди цього хочуть,  стверджує Оксана Ленчук. А ще, звісно, вони цікавляться гастрономічними особливостями. Торік пані Оксана розробила туристську програму на півтори години «Історично-алкогольна дегустація».

У першій старотернопільській ресторації «Леліва» туристи можуть відчути смак автентичних дев’яти наливок, настоянок, питних медів і лікерів, які виготовляли до 1939 року в Тернополі.  Починають з «Малинівки від Горка», а потім дегустують «Здибанку», «Чоколядовий» і завершують «Тернопільською сметанкою». Назви залишили давні. На цій екскурсії за столом не лише насолоджуються крафтовими напоями, оскільки Оксана Ленчук розповідає, як колись тернополяни ходили в гості, які напої найбільше вживали, чим закусували. Нинішнього літа на такій атракції вже побували деякі мандрівники. Зголошуються туристи також на гастрономічну екскурсію містом і без дегустації.

З пом’якшенням карантину одразу стали телефонувати охочі прибути до Тернополя. Їдуть до міста переважно відпочивальники зі столиці. Чимало індивідуальних туристів, групи складають переважно сімейні або із друзями.  Вулицями міста екскурсійний гурт можна водити в кількості не більш як десять осіб з дотриманням санітарно-епідеміологічних умов. Складно, але нічого не вдіяти.

На активному відпочинку туристів на природі ставить наголос і керівник туристичної агенції у м. Заліщики, засновник проєкту «Кучеряві сплави» Віктор Кучер. За час надзвичайної ситуації з поширенням COVID-19 заліщани, на його думку, багато чого усвідомили й налаштувалися на роботу. Ще він переконаний: природотерапія Дністровського каньйону — це саме те, що потрібно нині українському туристові, бо кожна гілочка, кожна скеля тут дихають історією. А сплав — це ще й гарна можливість набратися позитивних емоцій, побачити природні та архітектурні пам’ятки. Тож пропонують комбіновані сплави, відпочинкові, тематичні, а також сімейний, корпоративний чи в колі друзів відпочинок.

Туристи можуть узяти спорядження на прокат. Можна сплавлятися не лише Дністром, а й річкою Серет, до того ж і на байдарках, і на каяках, сапах, катамаранах, каное. Навіть пропонують каякинг на водосховищі Касперівської ГЕС. Певна річ, заліщани організовують тури, дотримуючись усіх карантинних умов.

«Сплав, трансфер, пікнік, емоції, відкриття та багато іншого — ось що таке сплави Дністром і Серетом», — твердить Віктор Кучер.

Звідси висновок:  не затримуйтеся у задушливих літніх чотирьох стінах, а за першої нагоди виходьте-виїздіть на природу, набирайтеся сил, здоров’я й краси. Старі замки, сплави, розмаїті екскурсії призначають вам здибанку на Тернопільщині.

ОФІЦІЙНО

Міністерство культури та інформаційної політики України спільно з міжнародними експертами сформувало дорожню карту розвитку туризму, яка ляже в основу стратегії розвитку туризму та курортів, розробити яку поставив завдання Президент України Володимир Зеленський. Про це відзвітував міністр культур  та інформаційної політики Олександр Ткаченко на нараді під головуванням Президента. Зокрема міністр деталізував стратегічне бачення розвитку туризму в Україні.

«Стратегічним завданням є запровадження туристичної статистики, новий законопроєкт про туризм, який уже розроблено, вдосконалення системи управлінню галуззю, діджиталізація, створення реєстру суб’єктів туристичної діяльності», — сказав він.

Міністр згадав і про ініціативу Президента «Туристичні магніти», яку активно розробляє кожна область. «Зокрема «Велике будівництво» самих об’єктів тяжіння». Ідеться про музеї, театри, замки. Думаю, що ця програма може не тільки об’єднати країну, а й слугувати серед іншого туристичній галузі», — зауважив Олександр Ткаченко. 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here