Головна Новини Чоловік який здійснив розбійні напади на дівчину та пенсіонерів вважає себе не...

Чоловік який здійснив розбійні напади на дівчину та пенсіонерів вважає себе не винним

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в режимі відеоконференції розглянув касаційну скаргу захисника засудженого Василя Г. на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 18 листопада 2021 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року.

            Як встановлено судом першої інстанції, 14 січня 2020 року раніше неодноразово судимий за злочини проти власності 36-річний Василь Г. під вечір перебував біля закладу громадського харчування “Цибулька”, розташованого неподалік залізничного вокзалу м. Тернопіль. Побачивши потерпілу Ганну Г., у нього виник злочинний умисел, спрямований на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння її майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілої. З цієї метою він іззаду підійшов до жінки, закрив їй рот рукою, схопив за горло і затягнув у двір житлового будинку. Там штовхнув потерпілу на землю й почав душити. Потім вирвав у неї із рук сумочку та втік. Своїми діями Василь Г. спричинив Ганні Г. легкі тілесні ушкодження та завдав матеріальну шкоду на 3 тис. 200 грн.

            Продовжуючи свою злочинну діяльність, півтори години потому Василь Г. на вул. Галицькій проник у будинок подружжя Д. Пенсіонери спробували чинити опір, але засуджений побив їх, відібрав мобільні телефони і, погрожуючи канцелярськими ножицями, наказав віддати всі гроші та коштовності. Оскільки потерпілі сказали, що не мають коштовних речей, він сам почав обшукувати кімнати. Скориставшись цим, пенсіонерка С. Д. вилізла через вікно, вибігла на вулицю та покликала на допомогу. Злякавшись, Василя Г. вибіг із будинку та був затриманий перехожими, які передали його працівникам поліції.

            Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 18 листопада 2021 року Василя Г. визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 статті 187 КК України (розбій, поєднаний з проникненням у житло, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій) та призначено покарання у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

            Довідка: санкція ч. 2 ст 187 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років із конфіскацією майна;

  • ч. 3 – від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

            Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року вирок Тернопільського міськрайонного суду від 18 листопада 2021 р. щодо Василя Г. змінити. Протокол пред’явлення особи для впізнання від 17 січня 2020 року визнано недопустимим доказом. Врешті вирок суду залишено без змін.

            Не погодившись із цими судовими рішеннями, захисник засудженого подав касаційну скаргу і просив вказані судові рішення скасувати, а кримінальне провадження щодо Василя Г. закрити, оскільки не встановлено достатньо доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України). Також вказав, що в ході досудового та судового розслідування допущено порушення кримінального процесуального закону. А саме, під час затримання було порушено право Василя Г. на захист.

            За результатом касаційного розгляду Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції стосовно доведення винуватості Василя Г. Щодо призначеного йому покарання, то воно відповідає меті покарання та особі обвинуваченого. Оскільки Василь Г. скоїв тяжкий й особливо тяжкий злочини, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, за місцем проживання характеризувався позитивно. Проте ніде не працював, раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення особливо тяжкого злочину (розбою), на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову вчинив злочин проти власності, а серед потерпілих – особи похилого віку. Ці обставини характеризують Василя Г. як особу, схильну до протиправних дій і, перебуваючи на волі, він може продовжити злочинну діяльність.

            При цьому колегія суддів зауважила, що положення ч. 3 ст. 404 КПК України не встановлюють для суду апеляційної інстанції обов’язку при кожному апеляційному перегляді вироку суду повторно досліджувати докази у провадженні, якщо про це заявлено клопотання. На це неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

            З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу захисника Василя Г. слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення стосовно – без зміни.

                        Пресслужба Тернопільського апеляційного суду

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here