Головна Новини Чого насправді бояться у школі мистецтв?

Чого насправді бояться у школі мистецтв?

Реорганізація. Саме навколо цієї теми розгорнулося протистояння між очільниками області та школою мистецтв ім. І. Герети, яка уже чверть століття розвиває творчі особистості. Чому виникають розбіжності, коли школі обіцяють оптимістичні перспективи? Ми поспілкувалися із заступником директора із навчальної роботи Наталією Орос.

З її уст дізналися, що школа працює за методикою фінської освіти, звідки беруть приклад і для Нової української школи. Тут акцент – на гармонійному розвитку особистості. – Зміна статусу школи призведе до зміни її головної концепції і втрати унікальності навчального закладу, – ділиться пані Наталія. Також педагоги школи прослідковують непослідовність у словах окремих чиновників. Після реорганізації та приєднання до школи мистецтв струсівського інтернату школу обіцяють залишити у Тернополі. Разом з тим говорять про виділення автобусів. Це викликає певний рівень недовіри.

До слова, приміщення, яке закріплене за школою на вул. Медова, 5, єдине. За браком площі там вчиться лише початкова школа. Для старших класів і мистецьких занять приміщення орендують, затрачаючи 34 тис. грн/міс. У Струсові – велике приміщення із кабінетами фізики, хімії, біології, спортзалом, їдальнею. Та воно майже за 30 км від міста. Також педколектив впевнений, що реорганізація не є єдиним вирішенням проблем школи. Тут же посилаються на статті в Законі, за якими школа може успішно функціонувати у тому ж статусі і після реформи.

– Ми – за прилаштоване приміщення для школи мистецтв в центрі м. Тернополя, де є зв’язок з мистецькими закладами, за збереження статусу навчального і за розповсюдження таких закладів по всій Україні, – підсумовує заступник директора з навчальної роботи Наталія Орос. – Зараз робимо усе для того, аби нас почули.