Чи може сімейний лікар заробляти достатньо




DSC_0328Проблеми і необхідність змін у галузі загальної практики сімейної медицини обговорили під час «круглого столу» «Діяльність  лікаря загальної практики сімейної медицини в рамках реформи місцевого самоврядування», який відбувся 9 вересня на базі навчально-оздоровчого комплексу «Червона калина» Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського під головуванням ректора ТДМУ, професора Леоніда Ковальчука.




Участь у «круглому столі» взяли перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В’ячеслав Негода, начальник управління реформ системи охорони здоров’я МОЗ України Костянтин Надутий, начальник управління Одеської обласної державної адміністрації В’ячеслав Полясний, радник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Андрій Рева, перший заступник директора департаменту охорони здоров’я Тернопільської обласної державної адміністрації Лілія Чайковська.

Лікар і пацієнт мають бачити своє місце в медичній галузі

«Головний акцент під час сьогоднішнього засідання буде зроблено на діяльності сімейного лікаря як підприємця. Ми уже декілька років пропагуємо введення в дію такої практики. Міністр охорони здоров’я Олег Мусій зацікавився цим питанням. Два місяці тому у МОЗ прийняли рішення про проведення «круглих столів» на цю тему. Оскільки наша область була ініціатором цієї ідеї, то перші обговорення відбуваються саме тут», – зазначив Леонід Якимович.

Ректор Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського наголосив на тому, що реформи в медицині України не мали успіху у зв’язку із тим, що лікар і пацієнт не бачили у них свого місця.

«Ми далі живемо в ілюзіях, що зміни в галузі можна робити на підставі адміністративного впливу. Нічого не вдасться, поки не запрацює ринковий механізм. В Україні уже зроблено два важливих кроки, один з яких стосується створення центрів первинної медико-санітарної допомоги. Це необхідно було зробити, оскільки 30 % коштів від адміністративної одиниці лікувального закладу тепер спрямовують виключно на діяльність первинної медико-санітарної ланки, яка раніше фінансувалася за залишковим принципом. Інший крок – створення Центрів екстреної медичної допомоги. Проте введення страхової медицини суттєво прискорить надання якісних медичних послуг. З метою вивчення іноземного досвіду реформ у медичній галузі, ми спрямували у сім країн наших викладачів.

Скажу відверто, що своїми досягненнями вразила Грузія. У нас головним аргументом відмови від введення страхової медицини називають те, що люди бідні. У той же час українці, лікуючись у медичних закладах, купують медикаменти, платять хабарі. В Грузії медицина фактично була зруйнована, проте уряду цієї країни вистачило політичної волі ввести страхову медицину. Держава застрахувала всіх без винятку громадян на гарантований мінімум для надання ургентної медичної допомоги. Потрапляючи до лікарні з апендицитом чи з іншим гострим станом, пацієнт повністю забезпечений медикаментами. Директор лікарні має право встановлювати таку зарплату, завдяки якій втримує найкращих фахівців. Якщо лікарі загальної практики сімейної медицини працюватимуть як підприємці і укладатимуть угоди із Центрами первинної медико-санітарної допомоги, то вони вже стануть ближче до страхової медицини і її впровадження буде легшим», – додав Леонід Якимович.

ТДМУ – «центр тяжіння» нових ідей

У своєму виступі перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В’ячеслав Негода звернув увагу на те, що успіх медичної галузі залежатиме від того, наскільки ефективною буде влада сьогодні в державі. За його словами, одним із спільних завдань є проведення одночасних реформ в органах влади та різних напрямках життєдіяльності країни.

«Найбільшого вдосконалення вимагає система територіальних органів влади. Нам потрібно позбутися тих проблем, які залишилися у спадок від попередників. Насамперед це стосується високого рівня концентрації влади зверху, що призвело до узурпації тієї ж влади. Сьогодні система місцевого самоврядування розбалансована і не має чітко закріплених власних ресурсів. Найбільша проблема, яка потребує негайного вирішення, це корупція та хабарництво. Потрібно внести зміни до Конституції України, без яких неможливо зробити реформи. Потрібно змінити статус державних місцевих адміністрацій і перетворити їх в органи із контрольно-наглядовими функціями. За кордоном з цією метою створені префектури. Сьогодні у Верховній Раді поданий і зареєстрований Закон України «Про внесення змін до Конституції України». На жаль, сьогоднішній парламент не в стані прийняти цей документ», – констатував В’ячеслав Негода.

На його думку, саме медицина має бути формуючим фактором щодо районів, а не навпаки.

Начальник управління реформ системи охорони здоров’я МОЗ України Костянтин Надутий проаналізував доцільність подальшої підтримки системи Семашко в Україні. За його словами у світовій практиці її в чистому вигляді уже давно не існує, тому в Україні також потрібно докорінно змінити систему охорони здоров’я. Він висловив подяку Тернопільському державному медичному університету імені І.Горбачевського за те, що його керівництво та викладацький склад є своєрідним «центром тяжіння» нових ідей і підходів у медицині.

Сімейний лікар як приватний підприємець

Під час другого блоку роботи «круглого столу» було заслухано доповідь Леоніда Ковальчука на тему «Організаційна модель роботи лікаря загальної практики сімейної медицини як підприємця-фондотримача», під час якої ректор детально ознайомив усіх присутніх із перевагами впровадження такої практики.

«Усі працівники амбулаторій та підпорядкованих їм підрозділів належать до юридичної одиниці – центру первинної медико-санітарної допомоги і отримують заробітну плату відповідно до встановлених Кабінетом Міністрів України тарифних посадових окладів. Ці оклади не є високими і не забезпечують відповідних мотивацій працівників первинної ланки до покращення якості надання медичних послуг. Не дивлячись на запровадження диференціювання розміру оплати праці медичних працівників залежно від рівня їх кваліфікації, обсягів, якості, складності, ефективності та умов виконуваної роботи, а також безперервності стажу роботи, цільового фінансування надбавок до заробітної плати за ненормований та напружений робочий графік медичних лікувально-профілактичних закладів у сільській місцевості останні  не забезпечують належного рівня мотивації медичних працівників і часто не мають постійного застосування. Тому ми запропонували іншу форму взаємовідносин сімейного лікаря та центру первинної медико-санітарної допомоги, за якої сімейний лікар виступатиме як приватний підприємець, що отримав ліцензію на медичну практику із загальної практики – сімейної медицини і уклав з центром угоду на обслуговування тієї чи іншої дільниці», – зазначив ректор.

Леонід Ковальчук переконаний, що запропонована схема не передбачає додаткового фінансування та розрахована з врахуванням існуючого в Україні й в Тернопільській області зокрема фінансування медицини з розрахунку на одного жителя. «За результатами фінансування охорони здоров’я в Тернопільській області у 2013 році для забезпечення надання медичної допомоги на первинному і вторинному рівнях та екстреної медичної допомоги припадає 650 грн. на одного жителя. Приблизно така ж сума виділяється і на одного жителя сільської місцевості. Згідно з існуючими директивами МОЗ України, на первинну медико-санітарну допомогу виділяється близько 30 % від цієї суми, тобто 195 гривень у рік на одного жителя для надання первинної медико-санітарної допомоги. У межах експерименту доцільно відійти від нормативу 1200 жителів на одного сімейного лікаря на сільській дільниці та 1500 жителів на міській дільниці, оскільки на більшості існуючих дільниць  обслуговується від 1500 до 2000 жителів», – продовжив ректор.

Присутнім Леонід Ковальчук запропонував розглянути приклад дільниці села Увисла Гусятинського  району Тернопільської області, яка нараховує 1314 жителів. Загальна сума коштів, виділених на дільницю з кількістю 1314 жителів, складе 256230 гривень на рік. Для цього лікар  повинен бути підприємцем – фізичною особою та мати ліцензію на право здійснення медичної практики.

На прикладі села Ілавче Теребовлянського району нашої області Леонід Якимович продемонстрував інший випадок. Він розповів, що тут сільська дільниця нараховує 2300 жителів, загальна сума виділених коштів складе 448 500 гривень. При цьому, як в першому, так і в другому випадках 9,42% від виділених коштів скеровується на утримання центру первинної медико-санітарної допомоги.

Треба зазначити, що існуюча правова база дозволяє реалізацію такої діяльності. «Лікар укладає цивільно-правову угоду з центром первинної медико-санітарної допомоги для надання відповідної медичної допомоги на певній дільниці й працює за другою групою згідно з податковим кодексом. Він сплачує єдиний податок – 20 % від мінімальної заробітної плати; єдиний соціальний податок від заробітної плати: 34,7 %  за себе, а за кожного найманого працівника – 36,83 % (відповідно до ризику). Окрім того, від зарплатні кожного працівника перераховується 3,6 % у Пенсійний фонд і 15 % – як податок на доходи фізичних осіб.

Доцільно, щоб в угоді з лікарем-підприємцем було передбачено затвердження річних кошторисів центрів первинної медико-санітарної допомоги. Це дасть можливість уникнути неправомірного використання коштів, а при необхідності вносити корективи для оптимізації їх розподілу.

За поданими актами виконаних робіт, які одночасно є звітами про об’єм виконаної роботи, центри щомісячно перераховують підприємцю кошти. Роботу лікаря контролюють відповідні працівники центру первинної медико-санітарної допомоги. При відхиленнях підприємця від об’єму та якості надання медичної допомоги пацієнтам на дільниці, регламентованих угодою, згідно з цією ж угодою повинна бути передбачена можливість її розриву з підприємцем за ініціативи центру в односторонньому порядку», – проаналізував Леонід Ковальчук.

Він звернув увагу і на те, що лікарі загальної практики – сімейні лікарі, які працюють як підприємці на основі цивільно-правових угод з центрами первинної медико-санітарної допомоги в умовах лікарських амбулаторій, можуть кооперуватися з метою заміни один одного на період відпустки або відсутності на роботі з інших причин, а також з метою використання більшого досвіду свого колеги у тому чи іншому напрямку медичної діяльності. Така кооперація є звичним методом у роботі європейських і американських сімейних лікарів.

«Важливо відійти від жорсткої регламентації штатного розпису та нормативів на одного лікаря – дві медсестри. Доцільно користуватися реальними потребами, що дасть можливість не тільки зекономити кошти, але й уникнути організаційних недоліків, пов’язаних з наказом № 33, який у запропонованій схемі діяти не буде. Правова основа організації роботи в межах цивільно-правових угод між лікарем-підприємцем і центром первинної медико-санітарної допомоги допускає таку можливість», – зауважив Леонід Ковальчук.

Ректор Тернопільського державного медичного університету у своїй доповіді виокремив низку переваг запропонованої моделі, які полягають в наступному:

  • система саморегулюється і сума коштів, які виділяються сімейному лікарю на надання первинної медичної допомоги, залежить від кількості жителів дільниці, яку обслуговує сімейний лікар;
  • з кожним роком збільшується кількість коштів, які виділяються  на одного жителя, відповідно, збільшується і кількість коштів, які виділяються лікарю загальної практики-сімейному лікарю;
  • оскільки оплата роботи сімейного лікаря здійснюється за актами виконаних робіт, то цей момент є ключовим в поліпшенні ефективності надання медичної допомоги.

«Можна вважати, що при здійсненні цих заходів у лікарів та іншого медичного персоналу з’являється мотивація працювати в первинній ланці охорони здоров’я. Запропонована модель легко інтегрується в страхову медицину. Різниця буде лиш у тому, що лікар загальної практики сімейної медицини укладатиме угоду зі страховою компанією, яка і буде проводити необхідну оплату», – підсумував Леонід Якимович.

Проведення «круглого столу» ще раз підтвердило те, що зміни в галузі сімейної медицини є життєво необхідними.

З детальними економічними розрахунками діяльності лікарів загальної практики сімейної медицини як приватних підприємців на прикладі дільниць в селі Увисла Гусятинського району та села Ілавче Теребовлянського району можна ознайомитися на сайті http://www.tdmu.edu.ua/ukr/news/krygluistil09vereshja.htm

Прес-служба Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського.




Категорії: Новини

Теги: ,,,

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.

%d блогерам подобається це: