У Неаполі в клініці померла 57-річна Оксана Гулбан із Бережан. Оксана Гулбан (дівоче прізвище Жук) із Бережан померла в Італії
2 жовтня через ускладнення від ковіду. В клініці в Неаполі медики боролися за її життя, але врятувати, на жаль, не змогли. Про смерть жінки з консульства повідомили її синові Іванові 5 жовтня. Щоб доправити останки в Україну, потрібні чималі кошти — близько 3 тисяч євро, пише Нова Тернопільська газета
Через те, що пані Оксана хворіла на ковід, синові не дозволили приїхати і попрощатися з нею. Іван нині збирає необхідну суму, щоб поховати маму в Бережанах. Під час недуги українка була під апаратом ШВЛ, та й загалом перебувала у важкому стані, тому рідні не могли до неї дотелефонуватися, абсолютно не знали, що з нею. У Facebook-спільноті «Книга пам’яті померлих за кордоном українців» перейнялися прикрою кончиною українки в Італії, розшукували її сина, щоб повідомити про непоправне.
— Близько десяти років моя мама працювала в Італії. Раніше їздила на заробітки до Греції, бо не вистачало грошей. Мої батьки розлучені, з татом не спілкуюся. Ми жили з мамою, бабусею і тіткою, — розповідає Іван. — Рідко прошу когось про допомогу, але зараз ситуація, коли сам не впораюсь. Мама померла від Covid-19. Щоб повернути її тіло в Україну, потрібні гроші. Прошу про допомогу в небайдужих людей. Дуже хочу провести близьку мені людину в останню дорогу. Наступного тижня здійснять кремацію, тоді зможуть передати останки. Скоріше не вдасться, бо велика кількість померлих. Наразі не знаю, що саме довелося мамі пережити… Вона доглядала за літньою жінкою в італійській родині. Коли та старенька захворіла на ковід, мама теж заразилась. Невідомо, чи мама точно знала про діагноз італійки. Потрапила мама до лікарні у важкому стані, її відразу поклали під ШВЛ. Не могла спілкуватися по телефону, не написала повідомлення. Її стан різко погіршувався. Востаннє ми з мамою спілкувалися 13 вересня, тоді ще все було добре. Невдовзі я кілька разів набирав до неї, але не відповідала, згодом телефон був вимкнений. Думав, можливо, зайнята на роботі. Хоча трохи насторожився, адже раніше завжди перетелефоновувала. Не знаю, скільки часу мама лежала в лікарні. Представники консульства в Неаполі обіцяють дізнатися інформацію. Щоб повідомити про смерть матері, вони знайшли мене через керівництво громади Бережан. Паралельно в інтернеті мене шукали українці з Італії. Доправити тіло з-за кордону — не так легко, особливо в час пандемії. Мені запропонували три можливі варіанти дій: перший — залишити тіло і маму поховають біля Неаполя за рахунок місцевого органу самоврядування без жодних церемоній, друге — зробити кремацію, третій — доправити тіло в цинковій труні. Останній варіант найдорожчий, тож збираю гроші на кремацію, потрібно 2800 євро. Більше рідних не маю, сам цим займаюся. Мою маму знали чимало мешканців Бережан, адже свого часу працювала в будинку культури, в агротехнічному інституті. Організовувала різні культурні події, чудово грала на фортепіано, була талановитою. Якби не поїхала за кордон, то, можливо, життя б по-іншому склалося… Але вона з усіх сил хотіла допомогти нам, підтримати на старість свою матір. Прикро, що так все промайнуло. Намагаюся дізнатися через маминих знайомих, у якій саме італійській сім’ї вона працювала і чому італійські працедавці не повідомили мені про недугу мами, чому залишили її напризволяще…
Просимо усіх небайдужих допомогти привезти на Батьківщину тіло Оксани Гулбан (дівоче прізвище Жук) із Бережан.
Кошти можна переказувати на карту: 5457082221212330
