Головна Новини Ціни на Тернопільщині такі, що аж задуже

Ціни на Тернопільщині такі, що аж задуже

ціни

Людям доводиться суворо й болісно економити.

Зима завжди затратна – платіжки за комірне, сезонне подорожчання усіх продуктів, витрати на теплий одяг та взуття… Та цьогоріч випало затратно аж задуже. І після ситого Різдва – як-не-як кожна родина докладається, аби стіл був щедрий, багатьом доводиться економити. Йдеться не лише про пенсіонерів з їхніми мізерними пенсіями, а й фактично про усі вікові та соціальні верстви. Давно у нас не було такої інфляції та напруги.

Учора пробіглася крізь негоду ринком, щоб на власні очі побачити що по чім. Півторалітрова пляшка молока – 35-40 гривень, кисломолочний сир стартує від 85 і вище, збирана сметана у таку ж ціну. За домашнє яйце селяни трохи сором’язливо просять по п’ять або п’ять з половиною гривень. Хоча, якщо у крамницях яйце від «державної» курки вартує майже чотири гривні, то неварто дивуватися, пише газета “Свобода”.

Банани – по 35 гривень, мандарини – по 55. Добре, що хоч яблука залишаються на рівні 10-12 гривень. З овочів відносно дешевою є картопля – можна придбати по шість гривень, а решта так званого борщового набору дуже подорожчала.

М’ясо, незважаючи на те, що попит після Різдва  впав, подорожчало десь на гривень двадцять за кілограм. Свинину у середньому продають по 125-130 гривень. Продавці кажуть, що то не межа.

Власне, оті прогнози про ціновий колапс «вбивають». Стрічка новин в Інтернеті зіткана із таких прогнозів – подорожчає цукор, подорожчає олія, подорожчає борошно, а відтак хліб… І якщо в уряді заговорили про «продовольчі картки», розумієш, що усі ці невтішні передбачення мають реальні підстави.

Люди обурюються: урожай був добрий, але зерно вивезли за кордон. Олія теж потекла за кордон, а нам залишився лише виснажений від соняхів грунт. Це правда, бо у тій же Польщі та Чехії наша олія вартує дешевше.

За даними Державної служби статистики, річна інфляція в Україні вперше з 2017 року досягла двозначної цифри – ціни у 2021 році зросли на 10 відсотків, що вдвічі вище показника 2020 року.

Зокрема, середня ціна на олію торік зросла на 48 відсотків (більше 20 гривень), курятину – майже на 27 відсотків (15 гривень), гречку – майже на 24 відсотки (близько дев’яти гривень), цукор – майже на 35 відсотків (більше семи гривень), макарони – 18,4 відсотка (3,7 гривні), масло – більше 12 відсотків (5,5 гривні), яйця – 11,5 відсотка (більше трьох гривень), пшеничне борошно – 15,4 відсотка (майже дві гривні), молоко – більше 9 відсотків (майже 2,5 гривні).

На цьому фоні держава вдалася до регулювання цін на соціальні продукти, зокрема встановлено граничний рівень торговельної надбавки – не вище 10 відсотків від оптово-відпускної ціни. Це поширюється на житньо-пшеничний хліб і батон, цукор, пшеничне борошно, українські макаронні вироби, олію, масло, курятину, молоко, яйця та гречку.

Запровадження граничного розміру торговельної надбавки має стабілізувати ринок роздрібної торгівлі продовольчими товарами та унеможливить маніпуляцію цінами, впевнений перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. За його словами, цей захід ухвалений у пакеті з рішенням щодо продажу 20 відсотків природного газу власного видобутку виробникам харчових продуктів, що мають істотну соціальну значущість, за пільговою ціною. Урядову постанову про запровадження граничного рівня торговельної надбавки не вище 10 відсотків на деякі продукти було ухвалено 12 січня.

Опитані виданням «DW» експерти розходяться в оцінках такого кроку уряду. Так, директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський вважає запровадження регулювання цін необґрунтованим, тому що торговельні мережі не здійснювали маніпулятивних дій. “Здорожчання викликано об’єктивними чинниками. Наприклад, зросли ціни на зерно та газ, які є основною складовою хлібобулочних виробів. Якби були прояви неконкурентної поведінки, їх мав би розслідувати Антимонопольний комітет і застосувати штрафні санкції”, – каже він.

Нині уряд діє адміністративними заходами, як це було в колишньому Радянському Союзі, замість того, щоб використовувати ринкові інструменти, які не впливають негативно на економіку, вважає Несходовський. “Наприклад, через Держрезерв можна продавати продукцію дешевше, впливаючи на ціни на ринку”, – каже експерт.

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський переконаний, що регулювання торговельної надбавки не може ефективно стримувати подорожчання, оскільки зростає собівартість товарів. Крім того, рішення уряду призведе до додаткового адміністративного тягаря для роздрібної торгівлі. Деякі фахівці вважають, що за надзвичайних обставин, які склалися нині, регулювання надбавки може спрацювати, але такий захід має діяти протягом короткого часу – максимум три місяці.

Уряд обіцяє здійснювати контроль над цінами. Але виникає питання: звідки взяти стільки контролерів, щоб простежити цінову політику у величезній кількості крамниць?

Єдине, у чому одностайні експерти, дефіциту продуктів не буде.

Ольга КУШНЕРИК

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here