Головна Новини Фото Чортківської синагоги стало обкладинкою календаря німецького фотографа (фото)

Фото Чортківської синагоги стало обкладинкою календаря німецького фотографа (фото)

Все, що збереглося і що лише нагадує про єврейську спадщину у Східній Європі, Крістіан Герман із Німеччини зафіксував на своїх фотографіях. В тому числі, обкладинку календаря прикрашає фото чортківської синагоги.

Світлини зі своєї подорожі Крістіан публікує на власній сторінці Фейсбуці, а нотатками ділиться у блозі. Він об’їздив багато країн, і вже впродовж багатьох років регулярно відвідує Україну. Зараз же фотографії синагог, а також фото, зроблені на єврейських цвинтарях, ввійшли до віртуального календаря на 2018 рік.

Такий подарунок на початок нового року, як написав Крістіан, він зробив для кожного, хто цікавиться єврейською спадщиною та культурою. Календар може завантажити і роздрукувати кожен – але лише у приватних цілях, не комерційних.

А вже зараз пан Герман готує книгу-альбом, в яку ввійдуть світлини єврейської спадщини – синагог, молитовних будинків, шкіл, цвинтарів… У цьому виданні будуть місця, які збереглися чи відновлені зараз, а також ті, де тепер пустка… Як приклад, Крістіан наводить Трохимбрід – єврейське містечко, яке існувало в Західній Україні, на Волині, з кінця XIX століття до 1942 року. Тут жило дуже багато євреїв, а зараз – майже поле… Крістіан не історик, а дослідник за покликом серця. І, звісно, фотограф-любитель. Також посміхається, що єврейського коріння немає. Він живе у німецькому місті Кьольн, працює у компанії, зовсім не пов’язаній з історією і єврейською культурою. У вільний час мандрує Європою, досліджуючи єврейську спадщину. Наприклад, однією із останніх була подорож до Угорщини.


У рамках проекту Vanished World, заснованого власне фотографом Крістіаном Германом, було опубліковано календар на 2018 рік зі знімками зникаючих місць єврейської спадщини в Україні, Молдові та Польщі. На фотографіях – єврейське кладовище в Чернівцях, занедбані синагоги в селах Розділ, Пробіжна, Підгайці та інші єврейські пам’ятки, що руйнуються…

Пробіжна, Галичина
Завантажити календар можна у двох версіях – англійській та німецькій. Обидві версії включають в себе головні єврейські та християнські свята. Календар зроблений у форматі А2, він великий, тому завантажується дуже довго.

— Календар в основному є презентом для тих, хто віртуально подорожував зі мною роками, — розповів РІСУ Крістіан Герман. — Деякі з цих людей народилися в тих місцях, що я фотографував, деякі мають звідти родинне коріння, інші ж просто цікавляться історією, як я. Вони ділилися зі мною своїми історіями або хтось із їх родичів, даючи мені поради чи скеровуючи у потрібні місця. У цьому календарі презентовані синагоги, єврейські цвинтарі, а також маленькі нагадування з минулого, так би мовити, сліди минулого. Скажімо, мезузи – шматки пергаменту з уривками із Тори. Це таке єврейське благословення для дому, і це можна знайти на дверях будинків. І це стосується як великих міст — таких як Варшава, так і малих. Такі сліди говорять про сумну долю єврейської спільноти. Тільки невелика кількість людей пережила Голокост в цих місцях. Те, що залишилося – цвинтарі, синагоги, школи, лікарні тощо, нині зазвичай закинуті чи використовуються для інших цілей. 9 із 13 листків календаря репрезентують єврейські місця в Україні, всі вони в Галичині чи на Буковині. Регіони дуже унікальні. В Європі ніде більше не знайдеш таких місць — з такою густотою і якістю єврейських пам’яток. І знаєте, що багатьох людей це не дивує. Вони знають про це.

Побувавши у різних європейських містах і селах, в тому числі в Україні, Крістіан розповідає про своє враження від того, як у них зберігають єврейську спадщину:

— Ситуація різниться від країни до країни, від місця до місця. Країни типу Польщі, Румунії чи Литви зробили прогрес у збереженні єврейської спадщини – завдяки підтримці Європейського Союзу. Але також через те, що багато громадян країни прийняли єврейську спадщину як частину їх власної національної ідентичності. Деякі міста, подібно Кракову чи Вільнюсу, навіть використали їхнє єврейське минуле як частину туристичної індустрії. В Україні ситуація є неоднаковою. В деяких містах мери чи місцеві органи влади активно тримають зв’язок з тими, хто вижив під час Голокосту і їхніми нащадками, підтримують те, що залишилося від єврейської спадщини і не забувають важливі для євреїв історичні дати. В інших містах залишки єврейської спадщини у жахливому стані. Інколи через відсутність ресурсів, низького інтересу чи навіть через придушення пам’яті… Мене зворушило, коли мер Золочева розповідав мені і моїм друзям, як він закликав мешканців міста приєднатися до нього як волонтера прибирати територію зруйнованого єврейського цвинтаря. А шокував випадок, коли я побачив, як в Миколаєві Львівської області єврейські могили розбивали бульдозером…

Юдаїзм є одним із важливих складових європейської ідентичності. В той час як математика, філософія, фізика прийшли до нас через античну Грецію, всі наші цінності є єврейськими і були поширені через християнство. Лише прочитайте 10 заповідей. Якщо ми ігноруємо єврейську частину нашої ідентичності — ми ігноруємо себе. Давайте розуміти, що європейські країни ніколи не були монолітними. Вони завжди були складені з різних етнічних народів, релігій і культур. Всі із них вносять свій вклад у розвиток соціуму. Так робили і євреї. Через Голокост ми не мали можливості відчути єврейське життя вповні. Але в часи поширення нетерпимості у всій Європі, ми повинні думати про вплив “інших” у тому, що ми визначили як “наше” –і тоді ми зможемо подолати це явище.

За роки своїх поїздок в Україну Крістіан отримав тут багато друзів:

— Вперше я відвідав Україну у 2002 році. Відтоді я перестав лічити мої візити. Зазвичай я приїжджаю тричі на рік, інколи більше. Деякі міста, як от Львів чи Чернівці, я би міг називати другим домом. Я отримав друзів тут і ця дружба є глибшою з кожною моєю новою поїздкою. Чернівці є унікальними у кількох аспектах. Один з них – кількість збережених єврейських пам’яток. І деякі з них функціонують – синагоги, прекрасний єврейський цвинтар, один із найбільших у Європі.

На відміну від інших міст тут є також єврейська громада з усіма необхідними інституціями, відмінний єврейський музей. Але сили цієї спільноти зберегти всю спадщину є лімітовані. Багато залежить від того, як теперішні мешканці сприймуть єврейську спадщину минулого… І це стосується не тільки єврейської спадщини, а загалом спадщини. Протягом кожного візиту я бачу нові роботи з відновлення тієї чи іншої єврейської пам’ятки у стилі “євроремонт” – тобто, коли роблять більше пошкоджень, ніж власне того, що мало би цю пам’ятку зберегти. Через 70 років після Голокосту у Східній Європі знаходиться безліч покинутих єврейських кладовищ, руїн синагог та інших місць – кораблів, викинутих на береги часу. Сліди єврейського життя все ще існують, але зникають з дня на день. Це лише питання часу, коли вони підуть назавжди. Не державні інституції, ні фонди, ні диво не врятують їх … Майбутнє цієї унікальної культурної спадщини перебуває в наших руках.

РІСУ

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here