У художньому музеї діє найбільша виставка великодніх писанок. Тут зібрано понад 250 робіт з різних регіонів України. Писанки виконані як із курячих яєць, так і гусячих, перепелиних та страусиних.

Крашанки, мальованки, писанки у традиційній манері, писанки з бісеру – усе це можна побачити у Тернопільському художньому музеї.

– У колекції маємо чотири страусиних яйця. Їх нам подарували майстри, – розповідає директор Тернопільського художнього музею Ігор Дуда.

Крім того, музей запросив до себе народних майстрів, які дають майстер-класи найменшим тернополянам.

– Зацікавленість до писанкарства у молоді дуже велика. Це говорить про те, що народне мистецтво не вмируще, – зазначає ігор Дуда.

Днями урок писанкарства у майстрів узяли учні школи №24. Діти з захопленням наносили малюнки на заготовки з яєць, виводили писачками та розплавляли віск.

– Сьогодні я буду вчитися малювати писанку. Подарую її своїм рідним, а на свята поставлю у великодній кошик, – розповідає учень третього класу школи №24 Дмитро Вівчар. – Свою писанку я розмалюю у червоний, жовтий та оранжевий кольори.

Як розповіла народна майстриня, художник Залозецької музичної школи Ольга Міщук, зазвичай діти наносять на писанки яскраві малюнки: сердечка, сонечка, смайлики.

– На писанці відображаються настрій дитини, її відчуття та емоції, – зазначає жінка. – Звичайно, є традиційні елементи, які не слід порушувати. Але щоб заохотити та не розчарувати дитину, вперше їй дозволено проекспериментувати. Найбільше дітям подобається, коли вони змивають віск і бачать візерунок.

Пані Оля вже давно захоплюється цим ремеслом. Намалювала не один десяток писанок. У її особистому доробку як традиційні писанки, так і лемківські, які розписують не писачком, а булавкою або шпилькою.

Головне правило писанкарства – не сідати за роботу в поганому настрої, сердитим або засмученим. На це є дві причини. По-перше, тоді писанки не виходять – яйця тріскають у руках. По-друге, писанка має здатність накопичувати енергетику.

– Писанка – це письмо. Ними колись заговорювали, лікували, – розповідає майстриня. – Коли людина пише писанку, у неї хороший настрій, її наповнюють приємні почуття та відчуття піднесеності.

Процес створення писанки може тривати навіть чотири-п’ять годин. Усе залежить від техніки, кількості елементів та манери виконання. Ну і, звісно, навиків. Лемківська писанка значно легша у виконанні, тому на неї майстриня витрачає близько години.

Традиційно у своїх роботах Ольга Міщук використовує такі елементи, як сонце, дощ, риба, ластівка, бджілка. Усі вони мають певне символічне значення. Наприклад, сонце символізує початок життя, ластівка – провісник весни, бджола – символ багатства, колосок символізує плодючість, вода – здоров’я. Якщо писанку малюють для дівчинки, то елементи на ній мають бути обов’язково парними: з одного боку дівчина, з іншого – хлопець. Між ними малюють віночок, пшеничні колоски.

Характерними для Тернопільщини є коричневі, червоно-білі, темно-червоні писанки, розписані хвильками, безконечником, багатопелюстковими квітами.

Джерело: Тижневик “Номер один”




Категорії: Новини,Тернопіль

Теги: ,,

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.

%d блогерам подобається це: