Життя десятирічної тернопільської дівчинки одного березневого дня опинилося у публічній площині. Відео, на якому зображено її викрадення зі школи якимось бородатим чоловіком, набрало в Інтернеті десятки тисяч переглядів. Ще б пак! Серед білого дня зі шкільного коридору дівча насильно виносили надвір, а воно несамовито кричало… Виявилося, ця резонансна подія має продовження, пише Свобода
Збентеження трохи вщухло, коли поліція прокоментувала подію. «В Інтернет-мережі з’явилося відео, на якому чітко видно, як чоловік з приміщення навчального закладу Тернополя виносить дитину. Трапилося це 14 березня на території місцевого навчального закладу. Невідомий, тримаючи на руках дівчинку, спіткнувся і впав. В результаті дитина отримала тілесні ушкодження.
На місце події виїжджала слідчо-оперативна група. За попередньою інформацією, незнайомець – рідний батько дитини, який мешкає у Києві. Проте з мамою дівчинки вони розлучені. Чоловік неодноразово звертався в правоохоронні органи із заявою про те, що колишня дружина неналежно виконує батьківські обов’язки, погано виховує їхню десятилітню доньку та жорстоко з нею поводиться.
Представники ювенальної превенції розглянули скаргу та перевірили усю інформацію – викладене у заяві не підтвердилося. Дівчинка добре вчиться, відвідує школу та зарекомендувала себе, як старанна, працелюбна і дисциплінована дитина.
Мама малолітньої стверджує, що переживає, аби колишній чоловік не викрав і силою не вивіз дитину за кордон. За її словами, донька також боїться наодинці залишатися з татом, оскільки той неодноразово погрожував її викрасти.
Подію внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 128 ККУ – необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження. Мама дівчинки також звернулася в суд щодо позбавлення колишнього чоловіка батьківських прав, повідомили у ГУ НП в області.
Згодом мати з дівчинкою розповідали про подію перед телекамерами. Жінка сподівається, що зможе захистити дитину у законному порядку.
Дівчинка – симпатична, усміхнена, слухала інтерв’ю, і з її вигляду видно було, що повністю довіряє тому, що говорить мама.
Зрозуміло, що ця життєва драма матиме продовження. Батько, який постав на відео демонічним злим персонажем, не відступить від своєї дитини. А мати теж не відступатиме у цьому затяжному двобої.
Як стало відомо редакції, жінка звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису. Вона просила визнати батька кривдником, а дочку – потерпілою від домашнього насильства. А відтак, видати обмежувальний припис, яким на півроку заборонити батькові наближатися на відстань ближче 100 метрів до дочки та до місць її проживання і навчання. Також вона просила заборонити батькові листуватися з дитиною, розмовляти по телефону або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
У судовому порядку з’ясувалося, що подружжя не проживає разом з 2015 року. З того часу, як стверджує жінка, вона сама виховує дівчинку, і усі клопоти, у тому числі матеріальні, – на її плечах.
Торік батько хотів забрати дочку на літні канікули. Мати заперечувала і з цього приводу зверталася до Тернопільської міської психолого-медико-педагогічної консультації, аби обстежити дитину і з’ясувати, чи має вона бажання провести літні канікули з батьком. Так от, фахівці зробили висновок: дівчинка категорично відмовляється від батькової затії.
На початку цього року в ще одному висновку зазначено: дитина відчуває психологічний тиск та супутній страх бути ізольованою від матері під час зустрічей та спілкування з біологічним батьком.
І ще, за словами матері, колишній чоловік не підтримує матеріально – аліменти почав сплачувати лише після відповідного судового рішення. А отже, на її переконання, це слід розцінювати, як економічне насильство стосовно неповнолітньої.
Ну і, звісно, жінка акцентувала на уже згаданій спробі викрадення.
Батько натомість пояснив, що викрадати дочку не збирався. Хотів на таксі поїхати з нею до психолога, щоб якось налагодити стосунки з дитиною. Жодного фізичного насильства не вчиняв – перечепився, коли біг на руках з нею, і впав. Це з необережності, без жодного злого умислу.
А ще повідомив, що постійно купує дитині подарунки, продукти, щомісячно сплачує по півтори тисячі гривень аліментів.
До якого висновку дійшов Тернопільський міськрайонний суд – забороняти батькові бачити свою дитину чи ні?
Судове рішення базується як на вітчизняному, так і міжнародному законодавстві. Червоною лінією відзначено право батьків і дітей бути поряд один з одним, бо це становить основоположну складову сімейного життя. І заходи національних органів, спрямовані на перешкоджання цьому, є втручанням у права людини, зокрема права на повагу до приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
У судовій практиці Європейського суду з прав людини неодноразово наголошується: оцінюючи загальну пропорційність будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв’язків, потрібно ретельно оцінювати низку факторів. Зокрема, суд має виходити з «найкращих інтересів дитини».
Аналізуючи надані сторонами докази, суд дійшов висновку: виникнення у дитини психо-емоційного стану не пов’язане з вчиненням психічного насильства з боку батька, а спричинене конфліктною ситуацією між батьками, які не можуть між собою домовитися щодо виховання дитини, а також страхом дитини бути ізольованою від матері без її згоди.
Відтак суд не задовольнив заяви матері про обмежувальний припис.
Цілком ймовірно, що жінка оскаржуватиме це рішення до апеляційної інстанції і надалі вимагатиме заборонити батькові наближатися до дочки ближче, ніж на сто метрів…
Не хочеться писати банальних фраз на кшталт: дитині потрібні і мати, і батько. Це загальновідомо. З боку виглядає так, що дівчинці завдано достатньо психологічних і моральних ударів. Час батькам виправляти те, що вони накоїли.
Ольга КУШНЕРИК
