Цього року в Тернопілській області зареєстровано вже 3 поодинокі випадки захворювань на ботулізм у Козівському, Збаразькому районах та в м. Тернополі, які виникли в результаті споживання консервованої м’ясної продукції домашнього виготовлення. На сьогодні в медзакладі міста на стаціонарному лікуванні у стані середньої важкості перебувають 2 хворих з діагнозом ботулізм. Нездужання хвора пов’язуює із вживанням рибної пресерви та напівкопченої ковбаси. За результатами розслідування встановлено, що харчові продукти придбані на несанкціонованому ринку міста. Окрім, цього обоє хворих вживали м’ясну консерву домашнього приготування (копчені свинячі ребра).
Для дослідження в лабораторію особливо небезпечних інфекцій відділу досліджень біологічних факторів ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» були доставлені кров від хворих та залишки 2 взірців харчових продуктів. Взірці м’ясної консерви домашнього приготування на залишку відсутні. Діагноз ботулізм підтверджений лабораторно у 1 хворої, дослідження тривають.

Збудник хвороби – клостридія ботулізму. Її носіями є свійські та дикі тварини, які самі не хворіють, а виділяють цей збудник у навколишнє середовище. Якщо при консервуванні неретельно помили овочі, фрукти або ягоди, які збирали із землі, а також гриби, то з ними клостридія ботулізму у вигляді спори потрапляє у банку. Банку закатали, створивши анаеробні (безкисневі) умови, за яких збудник починає розмножуватися.
Також дуже небезпечні м’ясні вироби, особливо ковбаса домашнього приготування. Як оболонку для виготовлення такої ковбаси використовують кишки свині, а саме у кишківнику тварини клостридії ботулізму розмножуються й надходять у довкілля. І наповнивши кишківник м’ясним фаршем та закоптивши, створюємо у ньому безкисневі умови. Так само небезпечна й консервована риба. ЇЇ забруднення можливе в процесі зберігання, перевезення, обробки. Небезпечним є тривале зберігання пораненої риби на поверхні ґрунту, тому що з нього теж можуть потрапити в глибину рани, де є анаеробні умови, спори ботулінічного збудника. Якщо з такої риби варити суп або смажити її, то токсин інактивується і захворювання не виникає. Але якщо така заражена риба буде використана для засо́лювання в слабкому посолі, копчення, в’ялення, то в ній можливе збереження ботулотоксину. Навіть при сильному солінні треба пам’ятати, що утворення ботулотоксину в такій зараженій рибі може відбутися до соління і, навіть, в перші дні після соління, допоки концентрація солі в продукті все ще недостатня, щоб затримати його вироблення. Утворення ботулотоксину в продуктах харчування, як правило, не змінює їх органолептичних властивостей. Однак деякі штами серотипу А та В можуть змінити смак продукту. Людина, спробувавши таку їжу, відмовляється від подальшого вживання її, але для виникнення ботулізму іноді досить, щоб навіть слідові кількості ботулотоксину потрапили у ротову порожнину. Небезпечно вживати здуті консерви, навіть якщо смак продукту не змінився.
Харчовий ботулізм реєструється у вигляді спорадичних випадків та спалахів, причому при останніх захворюють іноді не всі особи, що вживали інфікований продукт, що пов’язано з нерівномірністю, «гніздовим» характером розподілу ботулотоксину в твердому продукті.
Доза ботулотоксину, що потрапила, визначає тривалість інкубаційного періоду, який триває від 8 годин до 10 діб. При значній дозі інкубаційний період короткий (до декількох годин), симптоми наростають швидко, іноді стрімко. Якщо кількість ботулотоксину невелика, всмоктується він повільно, тоді інкубаційний період буде розтягуватися в часі, симптоми наростають поступово.
Першими і найбільш постійними симптомами ботулізму є підвищена стомлюваність, м’язова слабкість («ноги ватяні»), запаморочення, сухість у роті («язик присихає до піднебіння»), порушення зору («сітка перед очима»), порушення ковтання: хворі скаржаться на «клубок у горлі». У частини хворих (приблизно у 30—40% при ботулізмі, спричиненому серотипами А, В й Е) можуть у перші години і дні спостерігатися короткочасні ознаки ураження травної системи: нудота, блювання, послаблення випорожнень.
При найменшій підозрі на захворювання слід звертатися за медичною допомогою в лікувальний заклад для отримання спецлікування з введенням протиботулінічної сироватки.
Серед специфічних методів діагностики для підтвердження діагнозу є виявлення ботулотоксину в досліджуваному матеріалі – сироватці крові, блювотних масах, початкових промивних водах. Окрім дослідження цього матеріалу, в обов’язковому порядку слід направляти в лабораторію залишки їжі, які могли спричинити отруєння.
Профілактика ботулізму: ретельне дотримання технології приготування копченостей, солінь, консервованих продуктів, як в домашніх умовах, так і на підприємствах громадського харчування. Не слід купувати кров’яну і ліверну ковбасу, солену чи копчену рибу, буженину, шинку, консервовані гриби у випадкових осіб. Якщо продукт викликає сумнів в його якості, слід його прокип’ятити: кип’ятіння протягом 10 хвилин руйнує ботулотоксин. М’ясо при цьому має бути нарізано шматками завтовшки не більше 2см. Якщо кришка банки здулася («бомбаж») або відкрилась – її необхідно викинути, продукт зіпсувався. В жодному разі його не можна куштувати, такі консерви знищують.

Категорії: Новини

Теги:

Loading...

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.

%d такие блоггеры, как: