У ТДМУ обговорили нову концепцію післядиломного навчання лікарів




DSC_0702У конгрес-центрі навчально-оздоровчого комплексу «Червона калина» Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського 11-12 вересня проходила Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Післядипломна освіта та лікарське самоврядування за європейськими стандартами» з дистанційним підключенням за допомогою відеоконференцзв’язку зі всіма вищими медичними та фармацевтичними навчальними закладами України.




Очолив роботу конференції виконуючий обов’язки директора Департаменту персоналу, освіти та науки Міністерства охорони здоров’я, професор Олександр Волосовець, який привітав всіх учасників від імені Міністерства охорони здоров’я України.
«Майбутнє медичної галузі у запровадженні страхової медицини»
Необхідність реформування післядипломної освіти в Україні та врахування європейського досвіду була висвітлена в доповіді ректора ТДМУ, члена-кореспондента НАМН України, професора Леоніда Ковальчука.

«Ще в другій половині 2013 року Департамент роботи з персоналом, науки і освіти Міністерства охорони здоров’я України доручив нашому університету вивчити міжнародний досвід здобуття післядипломної освіти. Зі свого боку ми делегували викладачів до семи країн, зокрема Австрії, Чеської Республіки, Словаччини, Грузії, Польщі, Німеччини, Канади. Проаналізувавши вивчене, ми побачили, що найбільше Україні підходить досвід Польщі. Після цього було організовано ще одну делегацію у складі 11 осіб, половину з яких склали представники Міністерства охорони здоров’я, іншу – наші викладачі, до Польської Республіки. Очолив делегацію професор Олександр Волосовець.
Головна мета сьогоднішнього заходу – виробити підхід з метою зміни форми розподілу після закінчення навчання на додипломному рівні на підставі єдиного державного іспиту на прикладі Польщі. Інше питання, яке буде розглянуто, – перехід від інтернатури до резидентури. Ще один важливий аспект обговорення – це впровадження лікарського самоврядування. У Польщі воно здійснюється Лікарською палатою (Ізба лікарська). В Україні сьогодні діє Лікарське товариство. Міністерство охорони здоров’я має передати значну частину функцій цьому органу для реалізації лікарського самоврядування», – виокремив Леонід Ковальчук.
Ректор ТДМУ також назвав несправедливістю теперішній розподіл випускників ВНЗ на роботу. «На мою думку, студенти, які вступили на державну форму навчання, уже заслужили його тим, що продемонстрували кращі знання. Вони не зобов’язані відпрацьовувати певний термін на тих посадах, куди їх спрямує держава. З іншого боку, первинна ланка має бути заповнена фахівцями. Відповідно потрібно шукати шляхи розв’язання цієї ситуації.
Повчальним є досвід Грузії, сьогодні у нас присутній директор Інституту післядипломної медичної освіти та безперервного професійного розвитку Тбіліського державного медичного університету, професор Заза Бохуа, який був автором бази нормативних документів для введення страхової медицини у своїй країні. Потрібно зазначити, що медична галузь Грузії перебувала в катастрофічному стані. Лікарні і гуртожитки медичного університету були приватизовані. І ось на фоні бідності у Грузії ввели страхову медицину. Держава надає страховий поліс всім громадянам на гарантований мінімум надання першої медичної допомоги. З 1 вересня цього року у Грузії вступив в силу закон, згідно з яким додатково забезпечено страхування громадян на надання планової медичної допомоги. Переконаний, що реформи в медичній галузі будуть неефективними без введення страхової медицини», – наголосив Леонід Ковальчук.
«Думка представників ВНЗ щодо вдосконалення законодавчої бази повинна бути почутою»
Олександр Волосовець звернув увагу на низку проблем у реформуванні медичної галузі, проаналізував новоприйнятий Закон України «Про вищу освіту». Він ознайомив всіх присутніх із результатами вступної кампанії до медичних і фармацевтичних навчальних закладів України. Також звернув увагу на те, що особливо дбайливого ставлення сьогодні потребують студенти, які перевелися з Луганського та Донецького університетів до навчальних закладів Києва, Харкова, Запоріжжя, Дніпропетровська. Посадовець висловив побажання, що медичні університети інших міст при потребі приймуть інших студентів цих регіонів.

«Вдячний Донецькому і Луганському медичним університетам, які у важких умовах таки продовжили до 15 вересня вступну кампанію і після її завершення здійснять зарахування. Луганський університет відновив свою роботу в Старобільську на базі клінічних лікарень і медичних коледжів, які там розташовані, – продовжив Олександр Петрович. – Щиро дякую, Леоніде Якимовичу, Тернопільському державному медичному університету за те, що ви відкрили доступ до своєї електронної бази – і вони можуть використовувати ваші книги та надбання вашого інтранету. Це забезпечує безперебійний навчальний процес Луганського та Донецького університетів».
За словами Олександра Волосовця, головна мета концепції зміни галузі охорони здоров’я полягає у створенні нової системи. «У ній передбачено запровадження страхової медицини, резидентури, лікарського самоврядування, а також розбудова системи безперервного розвитку, підвищення оплати праці медиків. Пріоритет надаватиметься первинній ланці та екстреній медичній допомозі. Відзначу, що завдяки Тернопільському державному медичному університету на Тернопільщині багато зроблено в плані інформатизації галузі за рахунок запровадження електронних баз медичних закладів, телемедичних консультацій. Приємно, що більшість навчальних закладів в Україні також ідуть цим шляхом», – додав Олександр Петрович.
Він звернув увагу і на те, що з прийняттям нового закону «Про вищу освіту» держава не буде втручатися у діяльність університетів. За його словами, цей процес відбуватиметься на рівні викладацької та студентської громад. Міністерство охорони здоров’я України залишає за собою право контролювати якість надання освітніх послуг. Олександр Волосовець закликав представників ВНЗ висловлювати свої думки і пропозиції щодо вдосконалення закону «Про вищу освіту». На його думку, це найефективніший спосіб доопрацювати законодавчу базу і вийти на нові стандарти.
Директор Центру тестування професійної компетентності фахівців при МОЗ України Ірина Булах детальніше зупинилася на використанні стандартизованого тестового іспиту як критерію розподілу в Україні.

Помічник Міністра охорони здоров’я України Станіслав Нечаїв закцентував увагу на тому, що впровадження лікарського самоврядування в нашій країні є викликом сьогодення.

«У Грузії популярності набув фах сімейного лікаря»
Стратегія реформування післядипломної медичної освіти була відображена у виступі «Проблемні питання впровадження лікарської резидентури в Україні» першого проректора Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Шупика, професора Юрія Вдовиченка.
Директор Інституту післядипломної медичної освіти та безперервного професійного розвитку Тбіліського державного медичного університету, професор Заза Бохуа ознайомив учасників конференції з досвідом Грузії щодо реформ у післядипломній освіті.
«Для мене велика честь перебувати тут. Прийміть щирі вітання від нашого Міністерства охорони здоров’я Грузії українському Міністерству. Також передаю великий уклін Тернопільському державному медичному університету і вам особисто, Леоніде Якимовичу, від нашого ректора. Під час здобуття незалежності Грузії ми розуміли, що без реформ ми не зможемо досягти вищого рівня і зберегти країну для своїх дітей. Отже, формування освіти на додипломному і післядипломному рівні відбувалося з 1999 року. Тбіліський державний медичний університет і Грузинська державна медична академія об’єдналися в 2006 році. Утримувати маленькій державі два великих заклади було важко, тому таке злиття стало оптимальним рішенням. Відтак медичний університет у Тбілісі – це насправді два великих навчальних заклади. У нашому інституті всі архівні документи зберігаються з 1934 року. Сьогодні ми переводимо їх в електронні варіанти, що дає можливість широкого доступу до них», – розповів Заза Бохуа.

Він також зазначив, що під час впровадження реформ уряд Грузії встановив контакт із своїми колишніми громадянами, які займали провідні посади за кордоном. Вони допомогли своїй історичній батьківщини зробити кроки до розвитку.
«Після отримання диплому фахівець має право продовжити навчання в трьох напрямках. Перший – резидентура, після завершення якої людина отримує незалежний професійний сертифікат. Другий – докторантура, яка призначена для тих, хто хоче розвиватися в напрямку викладацької чи наукової діяльності. Третій напрям – магістратура. Щодо резидентури, то це стосується клінічних спеціальностей і навчання в ній дає право бути лікарем. Ми адаптували спільно з фахівцями Євросоюзу та США свої навчальні програми. Також вирішили, що через кожні 4-5 років переглядаємо і адаптовуємо навчальні програми, аби не відставати від світових тенденцій», – поділився досвідом Заза Бохуа.
За його словами, із введенням страхової медицини популярною спеціальністю стала сімейна медицина. В Грузії не продають ліків без рецептів, люди повинні звертатися до сімейного лікаря. «Також знизився рівень популярності у здобутті такої професії, як кардіохірург. Справа в тому, що після реформ зросли вимоги до цих фахівців. Окрім того, потрібно довше навчатися. Також ми створили Центр перепідготовки професорсько-викладацького складу, щоб професійний ріст був безперервним», – підсумував Заза Бохуа.
Начальник Військово-медичної академії (м. Київ) Валерій Савицький під час своєї доповіді зупинився на проблемних питаннях організації підготовки студентів медичного факультету з військових та військово-медичних дисциплін.

Окрім того, 11 вересня було заслухано ще понад 15 доповідей про світовий досвід організації післядипломної освіти, які підготували викладачі Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського за результатами стажувань в Австрії, Чеській Республіці, Словаччині, Грузії, Польщі, Німеччині, Канаді.

Загалом участь у конференції взяли участь понад 300 представників вищих навчальних закладів медичного профілю, директорів медичних училищ, головних лікарів та заступників головних лікарів медичних закладів, завідувачів амбулаторій, лікарів.
12 вересня конференція продовжила роботу у формі «круглого столу» на тему «Євроінтеграційна модель післядипломної освіти в Україні».

Виконуючий обов’язки директора Департаменту персоналу, освіти та науки Міністерства охорони здоров’я, професор Олександр Волосовець, який очолив обговорення, зазначив, що зміни у післядипломній медичній освіті перебувають на перехідному етапі, тому потрібно використати шанс для запровадження напрацювань упродовж останніх 15 років. «Уже прийнято Закон України «Про вищу освіту», в якому передбачено інтернатуру як обов’язковий етап, а також резидентуру як етап підвищення кваліфікації для отримання спеціалізації лікарем-спеціалістом. Це вже формує певну етапність процесу післядипломної освіти. Закон також чітко не визначає місце клінічної ординатури, але це маємо визначити ми з вами, шановні колеги. Вперше в цьому документі є визначення університетської клініки і університетської лікарні. На мою думку, це великий здобуток», – наголосив Олександр Петрович.
Ректор Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського, професор Леонід Ковальчук відзначив те, що надання додипломної освіти в Україні відбувається на високому рівні, а післядипломна освіта потребує змін. «Насамперед це пов’язано із клінічними базами, які повинні бути потужними. Сьогодні нам потрібно враховувати українські реалії, тому шлях впровадження резидентури буде поетапним. Переконаний, що навіть декларація певних питань матиме важливе значення. На мою думку, єдиний лікарський іспит поставить все на свої місця. У нас є підґрунтя для того, аби запровадити таку практику. Можна результати складання іспиту «Крок 2» взяти за єдиний рейтинговий показник під час розподілу наших випускників. Розраховую на те, що питання лікарського самоврядування буде також належним чином впроваджено, адже Міністерство охорони здоров’я має виконувати важливіші обов’язки. За допомогою органу лікарського самоврядування можна вирішувати кадрові питання, але для цього необхідне прийняття окремого закону», – звернув увагу Леонід Якимович.

Позицію очільника ТДМУ підтримав ректор Буковинського державного медичного університету, професор Тарас Бойчук. Він додав, що працюватиме лише та модель, в якій буде закладено потужний мотиваційний принцип. «Вступати до резидентури повинні кращі спеціалісти. Також потрібно оголошувати конкурс на заміщення вакантних лікарських посад. Сьогодні в Міністерстві охорони здоров’я є реєстр медичних кадрів, який може стати основою для заповнення вакантних посад», – прокоментував Тарас Миколайович.
Великі сподівання на запровадження і розвиток лікарського самоврядування висловив перший проректор НМАПО імені П.Шупика, професор Юрій Вдовиченко. Група науковців під керівництвом ректора НМАПО імені П.Шупика, академіка НАМН України Юрія Вороненка розробила і запропонувала для обговорення нову концепцію післядипломної освіти, яка і була прийнята за основу на завершення дискусії під час «круглого столу».
«Після закінчення інтернатури лікарі матимуть право працювати на первинній і вторинній ланках надання медичної допомоги. Лікарі-резиденти, підготовка яких триватиме упродовж 2 років, матимуть право працювати на третинній ланці.
Лікарі, які закінчили інтернатуру, обов’язково відпрацьовуватимуть 3 роки на первинній чи вторинній ланці. Це стосується як тих, хто навчався на державній формі, так і контрактників. Лише після цього вони зможуть вступати до резидентури, яка буде здійснюватися тільки на базі університетських чи академічних клінік.
Після резидентури лікар повинен 3 роки пропрацювати у практичній медицині. Найвищим рівнем підготовки лікарів є навчання в клінічній ординатурі. Проходження останньої дає можливість обійняти посаду завідувача відділення в обласній чи університетській лікарні. Максимальне навчання на всіх трьох етапах призведе до того, що висококваліфікованим лікарем вузької спеціалізації людина стане у 36 років. Це відповідає всім світовим стандартам», – розповів Юрій Петрович.
Професор Юрій Вдовиченко також вказав на те, що концепція вимагає її поетапного впровадження, адже потрібен перехідний період для запровадження резидентури і її правового забезпечення. За його словами, університетські бази неготові до прийому великої кількості резидентів.

смі

«Вступ до резидентури на бюджетну форму навчання відбуватиметься на підставі направлення і рекомендаційного листа від департаменту або відділу охорони здоров’я регіонального рівня щодо працевлаштування на третинному рівні в закладах області. Підготовкою резидентів може займатися керівник рівня професора у кількості не більше трьох фахівців. Місця під резидентуру виділені за рахунок місць клінічної ординатури. Тобто із 375 місць в ординатурі 300 буде віддано під резидентуру», – підсумував Юрій Вдовиченко.
Після двох днів роботи учасники конференції прийняли рішення, в якому окреслили подальші кроки на шляху до реформування післядипломної медичної освіти.
Прес-служба Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського.




Категорії: Новини

Теги: ,,

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.

%d блогерам подобається це: