Випускниця ТНМУ Мар’яна Мамонова після неволі народила здорову донечку.
Звільнена з полону росіян Мар’яна Мамонова із Рівненщини знялася разом із чоловіком та новонародженою донькою Анною в фотосесії. Світлини і відео опублікувала фотографиня Антоніна Матвійчук у Фейсбуці.
Мар’яна має стосунок до Тернополя, бо здобула медичну освіту в нашому університеті. 22 вересня росіяни випустили її з полону та ще понад 200 українських військових, які боронили Маріуполь, — обміняли на Віктора Медведчука і російських військових. У той час парамедикиня перебувала на дев’ятому місяці вагітності. Саме вона перша вийшла з автобуса, який привіз українців на рідну землю.
У полоні Мар’яна перебувала від початку весни. Пів року з нею не було зв’язку. Чоловік та рідні збилися з ніг, шукаючи підтримки та допомоги у визволенні вагітної жінки. Найбільше сама Мар’яна боялася народити в неволі, щоб окупанти не забрали від неї маля.
25 вересня Мар’яна народила дівчинку в Луцьку. Після того молоде подружжя повернулося додому на Рівненщину й облаштовує своє життя.
Медикиня згадує, що до останнього не знала, що її везуть на обмін. Думала, що з Оленівки, де її тримали майже весь цей час, етапують до іншої тюрми. Дізналася, що їде на обмін, вже в літаку, хвилювалася, що народить прямо там.
Увесь цей час поруч із Мар’яною в полоні була подруга Анастасія. Вони, як могли, підтримували одна одну словами, а часом і шматком хліба.
«Все, що було, віддавала їй, бо (те, що давали — ред.) було мало для вагітної. Вона не вередлива була під час вагітності, як бувають інші жінки. Слава Богу, ми встигли до пологів», — розповіла Анастасія журналістам.
Після обстеження в чернігівській лікарні Мар’яну вирішили перевезти додому. За нею відправили бригаду з Волинського перинатального центру. Хто народиться, Мар’яна не знала до останнього. Найголовніше — вдома.
«Все, манюня, ми вдома!» — обіймала живіт.
«Страшно потрапити в полон… Це найбільший страх, який може бути в кожної жінки. Мене тримала дитинка… Психологічно перебувати в таких умовах для жінки дуже тяжко… Голову опусти, руки назад, стань під стінку… Все по команді», — згадує Мар’яна. Та все позаду. Медикиня мріє, аби всі полонені нарешті повернулися додому, а також хоче, щоб усі наші території повернулися і в Україні настав мир.
Джерело: Нова Тернопільська газета
