Головна Новини У відділенні Кременецької РКЛ нові можливості в боротьбі із серцево-судинними хворобами

У відділенні Кременецької РКЛ нові можливості в боротьбі із серцево-судинними хворобами

У червні 2018 року в Кременецькій РКЛ  було створено відділення інтервенційної кардіології реперфузійної терапії та рентгенендоваскулярної хірургії. Наприкінці року, відділення отримало новітнє обладнання, завдяки якому допомога пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями стала ефективнішою. Саме так в районі борються зі смертністю від серцево-судинних захворювань, пише Кременець City

Також облаштували ангіографічну операційну. Тут знаходиться система, котра дозволяє робити інтервенційні втручання на всі судини організму.  Такий апарат був переданий лікарні завдяки коштам меценатів. Крім цього у відділенні є найпотужніший на теренах Західної України комп’ютерний томограф.

“Створення такого кардіологічного центру дозволить надавати допомогу при серцево-судинній патології не тільки жителям Кременецького району. Операції такого рівня роблять у столичних клініках”, – зазначає завідуючий відділенням інтервенційної кардіології реперфузійної терапії та рентгенендоваскулярної хірургії Павло Кісіль.

Лікар каже, що для проведення операцій використовують якісний витратний матеріал із провідних країн-виробників: США, Швейцарії та Німеччини. Протягом майже двох місяців роботи провели 21 коронарографію, 4 коронарних стентування, а також артеріографію.

На цьому етапі у відділенні розвивають кардіологічний напрямок – роблять кардіографію, кардіостентування, периферійні судини, а також оперативні втручання на судинах нижніх кінцівок. Згодом планують розвиватися в напрямку гінекології та неврології.

Перша операція є діагностичною, після неї пацієнт залишається на операційному столі і при виявленні патології, що потребує подальшої корекції, пацієнту її пропонують. Хворий є повністю контактним, бо не перебуває в наркозі.

“Зараз у закладі надається допомога плановим пацієнтам, але згодом лікуватимуть пацієнтів з гострими станами, зокрема інфарктом міокарда”,- каже Павло Кісіль.

Також він зазначає, що до початку лютого відділення перейде в режим роботи 24/7.

“Коли хворий на кареті швидкої допомоги поступатиме в лікувальний заклад, то бригада в складі хірурга, кардіолога, анестезіолога та операційної медсестри зможе надати допомогу при гострому стані цілодобово”, – каже Павло Кісіль.

Вся планова інтервенційна кардіологія в Україні не фінансується державою, ні централізовано, ні за кошти місцевих бюджетів, тому лікування платне. Витратні матеріали, що використовуються при операції є дороговартісними. Так коронарографія в середньому обійдеться у 3,5 тис, тоді як у інших закладах вона в рази дорожча: у Рівному, Тернополі та Луцьку  близько 4,5 тис.

“Коронарографія в середньому обійдеться у 3,5 тис, тоді як у інших закладах вона в рази дорожча: у Рівному, Тернополі та Луцьку близько 4,5 тис. “

Проте за власне перебування в палаті платити не потрібно. Пацієнт, підписавши інформаційну згоду, погоджується з тим, що має самостійно оплатити витратні матеріали, тому він компенсовує їх вартість на рахунок фірми-виробника.  Сама процедура є здешевленою, оскільки держава забезпечує стентами хворих на гостру патологію. Стент є безкоштовним, але перед тим як його ставити роблять діагностичну операцію, за яку пацієнту вже доводиться платити.

“Таким чином, пацієнт  буде повністю знати картину, що з його судинами в серці і що потрібно в перспективі, які елементи лікування змінювати чи потрібне оперативне втручання”,- каже Павло Кісіль.

Кожну операцію записують на диск і дають пацієнту «на руки» з описом хвороби.

Попри всі переваги функціонування відділення є скептики, котрі вважають, що таке обладнання має бути в області, але ніяк не в Кременці. Та лікар зазначає, що час перевезення пацієнта, який перебуває в кардіогенному шоці обраховується на години. Чим швидше хворий прибуде до місця надання допомоги, тим більша вірогідність врятувати його та мінімізувати залишкові явища.

“Коли ми зменшимо кількість смертності від інфаркту міокарда за 2-3 роки хай навіть на 20 %, то це дорівнює 30-40 врятованих людей. Та навіть одне врятоване життя варте всіх тих зусиль, які ми приклали на створення такого центру”, – зазначає Павло Кісіль.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here