…Андрія застала в полі, коли він своїм трактором, маленьким «японцем», розпушував міжряддя на просторому полі з малиною. Розговорилися.
– Першу ділянку малини – 50 сотих – заклали три роки тому, ще до створення кооперативу, – розказує молодий господар. – Та цей сорт малини має короткий термін плодоношення, а догляду потребує немалого, виходить дуже затратно і клопітно, тому плануємо його замінювати. А ось поряд, бачите – це вже торік закладена ділянка більше одного гектара. Тут малина польського сорту «полана». Вона родить практично ціле літо аж до пізньої осені.
Андрій у деталях, зі знанням справи розповідає про технологічні тонкощі вирощування цього сорту. Інформацію шукає через інтернет, а ще в нагоді стає література і поради тих, хто теж займається вирощуванням цієї вітамінної ягоди.
Хлопці налагодили збут продукції, відправляють її на заморожування до Тернополя. А ось зі збиранням малини, коли потрібно більше робочих рук, трохи важче, особливо восени, коли односельці масово зайняті на своїх городах.
– Непросто зараз працювати, проблем вистачає, – продовжує Андрій. – Складно було розпочинати працю в кооперативі, адже на ділі державної підтримки не відчуваємо. Кредити надзвичайно дорогі – поза двадцять відсотків, тоді як у Польщі фермери чи кооперативи, такі, як наш, отримують позику під 2–3 відсотки річних. Тому вирішили не брати кредиту, щоби не навішувати собі на шию таке «ярмо». Обійшлися власними коштами, позичали гроші в родичів та знайомих без процентів.
На жаль, нині дуже велика розбіжність між словами і діями уряду і в іншому важливому питанні. Коли захотів придбати малий трактор вітчизняного виробництва, котрий би годився чи для кооперативу, чи сімейного господарства, за який держава обіцяє грошову компенсацію, виявилося, що таких тракторів у нас просто не випускають. Всюди пропонують або польські, або китайські.
Та молодий господар не падає духом і зважено розповідає про нові плани; про те, що потрібно для кооперативу, яке обладнання, розмірковує, що можна було б залучити до кооперативу ще кількох своїх односельців, які на двадцяти-тридцяти сотках теж вирощують малину. Однак зауважує, що для цього потрібно, аби СОК «Друга хвиля-2017» упевненіше «став на ноги», аби була перед ним більш передбачувана перспектива і відчутна практична допомога держави бодай на перших порах.
Ганна МИКОЛАЄНКО,
Газета “Сільський господар плюс”
