Відомий гуморист, шоумен, телеведучий, наш земляк Сергій Притула поділився проблемою, яка дуже його турбує – шкільний булінг. Це коли одна чи кілька осіб гноблять більш слабших, незахищених дітей. Останнім часом ці знущання, бійки підлітки ще й знімають на відео та викладають в Інтернет.
Переглянувши одне із таких відео Сергій вирішив звернутися до батьків, щоб вони завжди знаходили час на те, щоб поспілкуватися, відверто поговорити з дітьми. Не замовчували проблем.
Також Сергій розповів як це прикро, коли тебе чи твоїх друзів ображають, а ти не в змозі нічого зробити і просто мовчиш, на прикладі власної історії.
“Школа завжди була місцем, де цькували інших. Інакших. Слабших. Коли я вчився у Збаражі у нас в школі теж часто траплялись бійки. Але одна справа, коли б’ються фізично рівні між собою, щоб встановити фінальну ієрархію у класі. Чи просто комусь за словесну образу дадуть ляпас. А зовсім інша, коли хтось самостверджувався за рахунок публічного приниження заздалегідь слабшого. І беззахисного.
В наш сьомий клас регулярно навідувався один дев’ятикласник, який оглядав нас, робив якусь коротку промову «про жизнь і лохів», а потім методично лупцював кількох хлопчиків. При чому це насильство було до здуру вдало вибірковим. Деяких він ніколи не зачіпав, знаючи, що це діти батьків при керівних посадах. Декого не чіпав, знаючи, що за них можуть прийти поквитатись хлопці «з району». А от тих, за кого ніхто «не впишеться» – запросто!
А ми, свідки, ми мовчали. Що, звісно ж, не робить нам честі. Ба більше, зараз, майже через 25 років, коли я пишу ці рядки, мені досі соромно. Ми не робили нічого, щоб це припинити. Самі на захист не ставали, бо страшно. Вчителям про це не розказували, бо в середині 90-их, коли все (і школярське середовище не виняток) було оповите кримінальною романтикою, бути «стукачом» ніхто не бажав. І ми просто мовчки спостерігали. Видихнули тільки тоді, коли цей чорт поступив десь в бурсу” – розповів Притула.
Повністю пост можна прочитати тут.
