Головна Новини Тернопіль на порозі сенсаційних відкриттів

Тернопіль на порозі сенсаційних відкриттів

СтроценьЗалишки трипільської та черняхівської культур виявили археологи під час розкопок на території Тернопільського замку. Це стало найнесподіванішим результатом їхніх досліджень, які тривали упродовж чотирьох місяців. Завданням археологів було віднайти давні мури фортифікаційних споруд нашого замку, щоб можна було відтворити його історичний вигляд. І залишки мурів, і стін, що оточували замок успішно відкопали, а паралельно були знайдені й артефакти давніх культур.

«Один з розкопів ми заклали на Єлисейських полях в сторону Надставної церкви, – розповів Богдан Строцень, директор ДП ОАСУ «Подільська археологія». – Там ми знайшли південно-західний кут замкових укріплень. Стіна там йде та сама, що ми розкопали між замком і фонтаном «Каскад», завширшки понад три метри, а вже на схід йде вужча стіна, можливо внизу є товстіші стіни. Це стіна замкового палацу, добудована пізніше. З боку готелю «Тернопіль» від тієї стіни є напівпідвальне приміщення, що це таке маємо дослідити на наступний польовий сезон. На цьому ж куті, на кам’яному мощенні ми знайшли кераміку трипільської культури, якій приблизно 6 тисяч років. Стільки років пролежала в землі, а фарба на фрагментах чудово збереглася до сьогодні.

Сенсаційні знахідки дав ще один розкоп – між пологовим будинком та подвір’ям замку. Разом із залишками замкової стіни ми натрапили на «чорну пляму». Згідно наших правил «чорна пляма» – це заповнення якоїсь ями. Прокопали глибше і побачили, що вона розширюється, і це був неруханий шар землі. Несподіванкою для нас стало те, що у тому неруханому чорному грунті ми знайшли матеріали черняхівської культури 3-4 століття нашої ери, зокрема фібулу та невеличкі фрагменти кераміки. Їх небагато, але це повна несподіванка, бо там їх не мало би бути. Представники цієї культури селилися в основному у долинах річок, а тут пагорб, який піднімався над долиною річки понад 20 метрів, причому над річкою був крутий обрив, а з боку пологового проходив великий яр, і тут ми маємо культурний шар черняхівської культури.».

Проведені археологічні дослідження частково дали відповіді на існуючі припущення щодо замкових укріплень, але й поставили ряд нових запитань, в тому числі щодо сенсаційних знахідок.

«Загадка номер один – це звідки взялася трипільська кераміка, якій шість тисяч років і чому вона була не під мощенням 19 століття, а над ним? – зазначає Богдан Строцень. – Є дві версії: вона згорнута з вершини пагорба під час будівництва готелю «Тернопіль». По рельєфу все співпадає, там могло бути трипільське поселення; друга – привезена з інших місць, коли формувались тераси, тобто Єлисейські поля. Якщо був поруйнований культурний шар під час будівництва готелю, то він має бути і на території замкового подвір’я, і там буде знайдений під час подальших досліджень. Друга загадка: «Про що говорить черняхівський культурний шар?». Про те, що там у 3-4 столітті нашої ери жили люди. Стосовно цього є кілька гіпотез. Це було селище. Але для селища це місце не підходить. Вони селилися у долинах річок, а не на вершинах, плато, пагорбах. Давня фортеця. Рельєф повністю підпадає під це. Застереження є в іншому. Всього відомо три фортеці черняхівської культури: на Черкащині, і дві у Миколаївській області. Це міг бути могильник, або фортеця і могильник. Якщо фортеця, то теж виникає запитання чия вона, бо по Серету проходив кордон між пришлими германцями і місцевими слов’янами. Завдання для подальших досліджень – розгадати ці загадки.».