Головна Новини Тернополянин поділився яскравими спогадами веломандрівки Сполученими Штатами Америки та Канадою (Фото)

Тернополянин поділився яскравими спогадами веломандрівки Сполученими Штатами Америки та Канадою (Фото)

Ось і завершилась 100-денна веломандрівка тернополянина Сергія Норда та його товаришів Сполученими Штатами Америки та Канадою. Сергій Норд погодився дати   інтерв’ю і розповісти найцікавіші подробиці з їхньої подорожі.

Медик став військовим…

Насамперед Сергій розповів декілька слів про себе. Народився і виріс хлопець у Тернополі. Тут закінчив медичний виш. Будував яскраві і далекоглядні плани на майбутнє. Якби не буремний 2014 рік, який докорінно змінив життя молодика.

«Вступив у добровольчий батальйон «Правий сектор». Оскільки за освітою медик, то й на фронті надавав пораненим меддопомогу. Доводилось рятувати як побратимів, так і цивільних…», – пригадує Сергій.

Повернувшись додому, Сергій вирішив продовжити справу. Зайнявся інструкторською діяльністю, викладав тактичну медицину. Тернополянин каже, що будучи на сході зрозумів, що чимало як військових так і цивільних мають низький рівень знань по наданню першої медичної допомоги. А ці знання у такий непростий та непередбачуваний час дуже потрібні. Викладав на різноманітних полігонах. Проводив інструктажі як на заході країни, так і на сході.

Окрім цього, Сергій є командиром шостої резервної сотні. Разом із побратимами готує добровольців, збирає спорядження, проводить ротації.

Молодий чоловік зізнається, що родина спочатку була дещо спантеличена його військовою діяльністю. Адже вчився на медика, той прогнозували йому гарне професійне зростання. А тут…

«Та вони мене одразу ж підтримували, зрозуміли і кажуть, що дуже пишаються моїм вибором. Звісно, як і всі рідні, дуже хвилюються, надто, коли я перебуваю на сході».

З чого почалась мандрівка…

Сергій розповів, що він обожнює подорожувати. Об’їхав на велосипеді півкраїни, був і за кордоном…

«Якось почув про Костянтина Самчука, організатора цього масштабного веломарафону. До слова, він також військовий. Служив у ЗСУ командиром батальйону. У 2014 році повернувшись з війни він вирішив зробити перший марафон через всю Україну. Їхньою метою було донести усім, що навіть якщо ти людина з обмеженими можливостями, можеш жити як усі, мати такі ж захоплення. Щоб це довести Костянтин подорожував на спеціальному триколісному велосипеді, котрий призначений для людей з інвалідністю, поранених військових. Окрім того, це була ще й своєрідна промоція. Адже такі велосипеди виготовляють у нас в Україні», – розповів Сергій.

Окрім цього чоловік додав, що киянин влаштовував велозабіг по Європі ще у 2016 році. Тоді вони об’їхали 16 країн. Збирали кошти для поранених військових, котрі були у його взводі.

«І зрештою, цьогоріч  Костянтин знову збирає групу людей, котрі готові подолати нелегку відстань у 10 тисяч кілометрів за 100 днів непередбачуваними шляхами Сполучених Штатів Америки та Канади. На щастя, у нас виявилася спільна знайома, котра нас і познайомила. Мене ця пропозиція одразу ж дуже зацікавила. Адже окрім цікавої поїздки на нашу групу поклали  над відповідальні місії. Ми повинні були донести до іноземців що за держава Україна, розповісти усю правду про те, що сьогодні відбувається на сході, і зібрати кошти на волонтерські потреби».

Сергій розповів, що вони ще й везли з собою три унікальних велосипеди. Один із яких – електровелосипед, який розробили в Україні. Він занесений в Книгу рекордів Гіннеса, як такий, що проїхав на одній підзарядці 380 кілометрів. Однак, чоловік каже, що тестували його на треку, а вже під час мандрівки – на непростих горбистих шляхах. Їхала на ньому єдина в команді дівчина. Загалом в команді було восьмеро чоловік.

Діаспора приймала радо

Мандрівка розпочалась 22 травня у Лос-Анджелесі. Саме звідти й стартували українці. З того часу за 100 днів вони подолали неймовірних 10 тисяч кілометрів. Познайомилися із тисячами людьми. Серед них були надзвичайно цікаві.

«Насамперед хотів би сказати, що не всі вихідці з України вболівають за нашу державу. Частина відокремилася і вважають себе американцями, канадцями, ким завгодно, але не українцями. Одна чимало є таких, які цікавляться життям на Україні, хвилюються, а найголовніше – активно допомагають, займаючись волонтерством».

Сергій розповів, що будучи у Лос-Анджелесі вони познайомилися із українцем, котрий входить у сотню фахівців, котрі займаються колонізацією людей на Марсі. Є ймовірність, що він увійде у склад команди, яка першою полетить на далеку планету.

Окрім цього, познайомилися із цікавим чоловіком, котрий має власну компанія, якай запускає супутники в космос. Він народився і живе у Штатах, однак має українське коріння. Ба більше того,  знає українську мову. Займається волонтерством.

А ще веломандрівник розказав про українця, котрий провів їм надзвичайно цікаву екскурсію фірмою Google. Чоловік там працює і дуже задоволений своєю роботою. З’ясувалося, щоразу у цю фірму приходить понад півмільйона резюме, з яких вони обирають 20-30 чоловік. Приємно, що наш земляк потрапив у кращі з кращих.

«Загалом таких знайомств було багато. Кожне із них цікаве та особливе по-своєму. Однак хочу зазначити, що усі ці люди, по при те, що досягли у житті неабияких вершин, не забувають свого коріння, своєї Батьківщини, намагаються допомагати у такий непростий для країни час».

Сергій поділився десятком історій цікавих знайомств. Дуже вразив той факт, що й справді прості люди, вихідці з України, попри щоденні будні, роботу вважають за потрібне займатися ще й волонтерством. До прикладу була жінка, котра домовилася із мед закладом про те, якщо піч час операції залишаться не використані медичні матеріали, то вони не будуть їх утилізовувати, а віддаватимуть їй. Так вона збирала певну їх кількість і відправляла на Україну.

В Окланді є чоловік, котрий після роботи є ведучим на україномовному радіо. Це неприбуткова справа. Він цим займається просто для душі…

Окрім цього, як розповів веломандрівник, вони познайомилися із багатьма політиками, послами, консулами. Вони радо зустрічали їх, розпитували. Однак Сергій зауважив, що тамтешні політики дещо відрізняються від наших.

«Пам’ятаю в Чикаго, до нас приєдналось двоє хлопців. Хотіли з нами зробити символічний велопробіг. Прості, усміхнені, молоді. Ми спілкувалися з ними на рівних.

Вже потім я дізнався, що це – консули. Дуже здивувався», – з усмішкою пригадав тернополянин.

Варто зазначити, що окрім того, що вело чумаки знайомилися з різними людьми, розповідали про Україну, ще й збирали кошти. Загалом їм вдалося зібрати десять тисяч доларів. Сергій каже, що вже визначились на що саме підуть ці кошти.

«Є хлопчина з Полтави. Його батько загинув на війні, мати давно покинула. Ним опікувався прадід. Однак дідусь уже дуже старенький. Тому опікунство над дитиною взяла одна волонтерка. Хлопець навчається у кадетському училищі. Тож коштів потрібно немало. Тому частину зібраних нами грошей ми передали їм. Іншу – на будівництво дому для сім’ї переселенців. Живучи в Луганську чоловік з жінкою створили будинок сімейного типу, усиновивши дев’ятеро дітей. Однак з початком військових дій, змушені були покинути все і переїхати на мирну Україну. Зрештою під Києвом їм дали ділянку землі під будівництво. Ми за зібрані кошти закупили їм будматеріали для того, щоб перекрити будинок. Певна річ, коштів ще потрібно дуже багато, але маю надію, наша допомога вже наблизила цю неймовірну сім’ю до їхньої мрії про власне житло».

Сергій каже, веломандрівка США та Канадою – це тільки початок. Адже про Україну має почути увесь світ. Тож попереду ще багато цікавих проектів…

 

 

 

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here