Неабиякий резонанс на Тернопільщині викликало рішення Тернопільської міської ради, яке було прийнято на останній сесії «Про взаємовідносини з об’єднаними територіальними громадами у сфері надання послуг. Міська рада встановила, що громадяни, які отримують послуги в закладах м. Тернополя, але проживають за межами міста Тернополя, у разі відсутності угоди про здійснення міжбюджетних трансфертів між Тернопільською міською радою та територіальною громадою чи органом місцевого самоврядування, будуть самостійно їх оплачувати, повідомляють Тернопільські Новини

Керівники деяких об’єднаних громад почали прямо звинувачувати голову файного міста у «дискримінації» їхніх мешканців. Проте проблема, виявляється, лежить у площтгі незнання керівниками громаж чинного законодавства.  Давайте розберемось хто правий а хто ні!

Децентралізація послуг і бюджетів Як відомо український бюджет на 2017 рік вніс суттєві зміни до розподілу не лише повноважень між центральною владою та органами самоврядування, але й у перерозподіл бюджетних ресурсів. Зокрема утримання дитячих садків, пільгового проїзду у транспорті, оплату лікарень, оплату харчування у школах здійснюють відтепер за рахунок місцевого бюджету. Але “активісти”, окремі депутати міськради та окремі голови довколишніх сіл заговорили про “дискримінацію”. Зокрема голова села Гаї-Шевченківські Богдан Брич на своїй сторінці у соцмережах  написав  слізливий відгук . Мовляв мешканці його села змушені у Тернополі платити за медичні послуги. Активний голова навіть погрожує звернутися до Конституційного суду.

Таку ж позицію зайняли і інші голови навколишніх з містом громад. Вони твердо переконані, що Тернопіль з свого бюджету має «платити за всіх», хоча напевно забули переглянути закони, зокрема про «Закон України про бюджет» на 2017 рік. “Радянська логіка” керівника об’єднаної громади Бюджет України на 2017 рік чітко розподілив не лише повноваження об’єднаних громад, але й бюджетні витрати.

Відтепер керівництво кожної громади має чітко вираховувати кількість зареєстрованих мешканців, і виходячи з цієї цифри сплачувати за кожного мешканця громади як медичні послуги так і дитяче харчування у садочках чи пільговиків у транспорті. Це добре розуміє голова Тернополя Надал, який добре знає не лише права, але і обов’язки керівника громади. Закон не залишає вибору. Якщо місто Тернопіль «заплатить» за всіх “як було колись за СРСР”, в тому числі і за мешканців інших громад то не лишиться грошей на дітей, пенсіонерів, учасників АТО, які є тернополянами. Більше того, в окремих випадках з державного бюджету є субвенції на виконання таких програм. Ці субвенції отримують усі громади.

Є два варіанти. Або сільська громада приєднується до Тернополя і тоді бюджети об’єднуються, а відповідальність за дотримання пільг несе виконком Тернопільської міської ради.

Другий варіант передбачає, що громада, яка користується послугами на території Тернополя, сплачує за ці пільги та послуги зі свого бюджету за мешканців своєї ж громади.

В українському законодавстві досі є вади, які ніяк не можуть подужати народні депутати у парламенті, зокрема досі немає повноцінних механізмів перерозподілу коштів з державного бюджету безпосередньо у бюджет сільської громади, але це не звільняє їх оплачувати послуги мешканців їхньої громади.  Ніхто людей не ділить на «чорних» та «білих» Для таких випадків відповідні послуги, як от лікування, пільговий проїзд мають сплачуватися на рівні району. Тобто відповідальність за те, що мешканці сіл змушені платити за такі послуги повністю лежить на тих, хто найбільше «кричить».

Нове законодавство України започаткувало схему, «коли гроші йдуть за людиною». Тобто кошти на лікування, навчання, різноманітні пільги йдуть тій територіальній громаді, де проживає громадянин. Якщо територіальна громада, наприклад, хоче, щоб її мешканці лікувалися у лікарні, яка належить іншій територіальній громаді, вона має виділити на це кошти зі свого бюджету (які вже прийшли туди «за людиною»). Тобто не має ніякого поділу на «чорних» та «білих». Є просто нова система міжбюджетних трансферів між різними територіальними громадами. Але у чиновників нема часу заглядати в закони. Простіше волати про «незаконність» рішення міськвиконкому Тернополя і пошвидше розповісти про це на публіку. Це добре працювало у  “радянській пропаганді”. Пам’ятаєте, коли боролися за “права негрів” десь у США, але забували про своїх людей. Так і тут замість виконувати свої обов’язки, займаються самовихвалянням і шукають “ворога у сусідів”. Брати приклад з Байківців щоправда не може так говорити про всіх. Наприклад, керівник територіальної громади села Байківці розібрався із законодавством. Там також діє схожа система, як у Тернополі. Жителі громади села Байківці мають пільговий проїзд у себе в громаді, а гості змушені платити більше. Це не лише захцянка голови громади, але й прояв господарності. Бо у такий спосіб обліковується кожна гривня. Вже минули часи, коли все було “наше” і “нічиє” одночасно.

Життя і економіка вчить розумно витрачати свої бюджетні гроші. Зрештою, це не тільки українська практика. У Європі, пільгами користуються місцеві мешканці, а гості, як правило, платять більше. Така ж система впроваджується у Тернополі. Це вимога часу і чиновники районних рад і районних адміністрацій мали б більш прихильно ставитися до жителів своїх громад.

Іван Саврук

Категорії: Новини

Теги: ,

Loading...

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.

%d блогерам подобається це: